Рішення № 46229420, 24.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1028/579/12 Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.Провадження № 22-ц/780/7054/13 Доповідач у 2 інстанції ГульКатегорія 26 24.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Касьяненко Л.І., Антоненко В.І.,

при секретарі Ромашині І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки нікчемним правочином та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

в с т а н о в и л а :

позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07.02.2012 року позичила відповідачу 3409 грн., що підтверджується розпискою від 07.07.02.2012 року із терміном повернення суми до 10 травня 2012 року.

Оскільки відповідач у визначений у розписці термін гроші не повернула просила їх стягнути у судовому порядку.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, посилаючись на те, що позивач є субєктом підприємницької діяльності, у якого вона з жовтня 2011 року працювала за трудовим договором продавцем в магазині Престиж по вул. Вокзальній, 11 в м. Яготин.

В період з 02.02.-07.02.2012 року у магазині, в якому вона працювала разом з напарницею ОСОБА_3 та ще чотирма продавцями було проведено ревізію, за наслідками якої було виявлено недостачу біля 21000 грн. та 07.02.2012 року повідомлено ним про це позивачем.

При цьому акту ревізії не складалося. Сума була визначена самим роботодавцем. В присутності чоловіка позивача відповідача та ОСОБА_3 було залякано кримінальною відповідальністю та змушено написати розписки на суму по 1/6 від частині від суми нестачі.

Після цього ОСОБА_2 відсторонила позивача від роботи, а як пізніше стало відомо, що 29.02.2012 року без її відома звільнила за ст. 38 КЗпП України невиплативши заробітну плату за січень, лютий 2012 року, вихідну допомогу та інше в звязку з чим позивач звернулася до суду із позовом про вирішення вказаного трудового спору.

Оскільки позивач за зустрічним позовом у ОСОБА_2 грошей не брала, просила визнати розписку нікчемним правочином, застосувавши при цьому правила реституції.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Первісний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3409 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права і задовольнити її зустрічний позов, відмовивши у задоволенні первісного позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Суд першої інстанції допитавши свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, заслухавши сторін, оглянувши розписку прийшов до висновку про стягнення суми боргу за договором позики та оскільки зустрічні вимоги є взаємовиключні і обставинами справи не підтвердилися відмовив у їх задоволенні.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує, встановлений законом розмір неоподаткового мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

З викладеного вбачається, що розписка не є правочином, а є документом, що посвідчує передачу коштів, тому з цих підстав як заявлено у зустрічному позові останній не може бути задоволений, оскільки нікчемним можна визнати лише правочин, а не розписку, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення суду також підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні первісного позову виходячи з наступного.

Вбачається, що ОСОБА_4 працювала у СПД ОСОБА_2 за трудовим договором № 178 від 01.10.2011 року продавцем в магазині Престиж по вул. Вокзальній, 11 в м. Яготин. 29.02.2012 року СПД ОСОБА_2 звільнила ОСОБА_4 за ст. 38 КЗпП України і вказана обставина сторонами не оспорюється.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 повідомила, що з 07.02.2012 року від роботи була відсторонена, а відсторонення від роботи свідчить про вчинення працівником проступку проте до дисциплінарної відповідальності за відсторонення не притягувалася.

Крім цього і така обставина, що ОСОБА_4 була звільнена без її відома і згоди, а ст. 38 КЗпП України передбачає підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк лише з ініціативи працівника свідчить також про вчинення працівником проступку.

Також вбачається, що при такому звільненні ОСОБА_4 була невиплачена заробітна плата за січень, лютий 2012 року, вихідна допомога та інші виплати щодо яких між цими ж сторонами існує трудовий спір і вказані вище обставини у свої сукупності побічно підтверджують покази ОСОБА_4 щодо заявленої нестачі після проведення ревізії.

Сама позичена сума 3409 грн. є дивною за своїм розміром та враховуючи, що продавців працювало шестеро, а приблизна сума нестачі є 21000 грн. такий розмір може пояснювати, що сума нестачі була поділена на шістьох продавців.

За таких обставин розписка не є посвідченням передачі грошей між сторонами на підставі договору позики, оскільки договір позики між ними не укладався, в звязку з чим із заявлених у первісному позові підстав такий позов задоволений бути не може.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки нікчемним правочином та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: