Рішення № 46224326, 06.07.2015, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1664/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Колодко Л.В.

при секретарі: Тітровій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Банк „Київська Русь про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів),

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2, який діє за довіреністю від 12.05.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 і зареєстрованої в реєстрі за №648, звернулася до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача на користь позивача 217724,38 гривень, з них: суму внеску в розмірі 190000,00 гривень, суму втрат від знецінення грошей (передбачених положеннями ст. 625 ЦК України) в сумі 3% річних 1124,38 гривень та індекс інфляції 26600,00 гривень.

В обґрунтування позовних посилається на те, що 19.03.2015 між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір банківського вкладу в національній валюті №25163-44.16, згідно якого вкладник надає банку, а банк приймає від вкладника на зберігання грошові кошти у формі депозитного вкладу в сумі 190000,00 гривень на строк сім днів, з процентною ставкою за користування внеском протягом строку 15% річних. У випадку дострокового повернення на вимогу вкладника всієї суми вкладу до настання терміну, зазначеного в п.2.4 Договору банк нараховує і виплачує проценти на всю суму вкладу, що знаходяться на рахунку, виходячи із ставки 0,1% річних за весь термін зберігання вкладу. 15.04.2015 року позивач направив відповідачу лист про повернення (перерахування) суми внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів відповідно до умов Договору, однак відповідач свої зобов'язання не виконав, кошти на вимогу вкладника не повернув.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, який діє за довіреністю від 12.05.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 і зареєстрованої в реєстрі за №648, в судове засідання не зявився. В заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач в особі представника ПАТ „Банк „Київська Русь ОСОБА_4, яка діє за довіреністю №251 від 19.06.2015 року, посвідченої уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ „Банк „Київська Русь ОСОБА_5, в судове засідання не зявилась. Про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. В письмових запереченнях позовні вимоги ОСОБА_6 просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників, тому позивач не може здійснити виплату належних позивачеві на праві приватної власності грошових коштів. Просив провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 про захист прав споживачів та стягнення коштів задовольнити з наступних підстав.

19.03.2015 між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір №25163-44.16 банківського вкладу в національній валюті.

Відповідно до п.2.1 Договору Вкладник надає банку, а Банк приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти у формі депозитного вкладу в сумі 190000,00 гривень.

Згідно з п.2.2 Договору для розміщення вкладу банк відкриває вкладнику рахунок №2630452708006 в день підписання цього договору.

Як зазначено у п.2.3 Договору процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 15% річних.

Відповідно п.2.4 Договору термін повернення вкладу 26.03.2015 року. З настанням терміну повернення вкладу грошові кошти повертаються вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок №2620252708001 відкритий в банку.

Згідно з п.2.5 Договору поповнення вкладу в подальшому можливе за згодою банку.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що проценти за користування вкладом виплачуються в кінці строку зберігання вкладу на рахунку: з настанням терміну повернення вкладу, зазначеного в п.2.4 Договору або зі спливом чергового Періоду елонгації у випадку продовження строку зберігання вкладу на рахунку згідно п.2.8 цього Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок №2620252708001 відкритий в Банку. У випадку дострокового повернення на вимогу вкладника всієї суми вкладу до настання терміну, зазначеного в п.2.4 Договору банк нараховує і виплачує проценти на всю суму вкладу, що знаходяться на рахунку, виходячи із ставки 0,1% річних за весь термін зберігання вкладу.

Відповідно до п.4.6 договору він вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору, позивач вніс відповідачу в національній валюті України на відкритий в банку рахунок №2620252708001 депозитний вклад у розмірі 190000,00 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №4743 від 19.03.2015 року та копією виписки по особовому рахунку від 08.04.2015 року.

15.04.2015 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату коштів вкладнику за договорами банківського вкладу, що підтверджується доданими копіями фіскального чеку «Укрпошта» від 15.04.2015 року, опису вкладення у цінний лист документів.

В порушення п.2.4 договору банк не перерахував 26.03.2015 року на особовий рахунок №2620252708001 відкритий позивачу, суму вкладу, яка становить 190000,00 гривень.

20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк «Київська Русь», під час якої заборонено з 20.03.2015 здійснювати у ПАТ «Банк «Київська Русь» будь-які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, здійснювати оплату за укладеними правочинами без дозволу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_5

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 1058 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Матеріали справи свідчать, що строк банківського вкладу закінчився 26.03.2015 року.

Неповернення банком належних позивачеві коштів, не дає позивачу володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (грошовими коштами), що з боку банку є грубим порушенням ст. 41 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 1058, 1061 ЦК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1 ч.6 ст. 36 зазначеного Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Отже, обмежуючи право власності позивача не у випадках і в порядку встановлених Законом, а посилаючись на положення підзаконного нормативно-правового акту, відповідач безпідставно порушує конституційні і основоположні права позивача.

Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує також положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж протоколу є додатковою статтею Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

В силу ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду цивільної справи №6-140цс 13, Верховний Суд України сформулював правову позицію від 25.12.2013 року, згідно з якою прийшов до висновку, відповідно до якого за змістом ст.ст. 256 та 1058 ЦК України зобовязання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримання вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). Однак, ненадання вкладнику можливості використання цих коштів зобовязання банку з повернення вкладу не є виконанням і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобовязання, передбачену ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Збитки від інфляції за період з 26.03.2015 року по 05.06.2015 року складають 26600,00 гривень.

Позивачем правомірно нараховані 3% річних за порушення зобовязання, що складають 1124,38 гривень.

Загальна сума заборгованості складає 217724,38 гривень (190000,00 гривень + 26600,00 гривень + 1124,38 гривень).

Викладені обставини свідчать про доведеність вимог позивача та необхідність захисту порушених прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 509, 526, 610-612, 625, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ „Банк „Київська Русь про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул.Хорива,11-А, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092) на користь ОСОБА_1 217724 (двісті сімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 38 копійок, з них: сума внеску в розмірі 190000 (сто девяносто тисяч) гривень, сума втрат від знецінення грошей в сумі 3% річних 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) гривень 38 копійок та індекс інфляції 26600 (двадцять шість тисяч шістсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Колодко