Постанова № 46224, 22.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "22" червня 2006 р. Справа № 6/131

22 червня 2006р., 10 годин 45 хв., м. Чернігів справа №6/131

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників

позивача: Крупина А.О., довіреність №96/9/10-000 від 05.04.06р.

відповідача: не з'явився,

прокурора відділу

прокуратури Чернігівської

області: Козакова І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Прокурора Козелецького району в інтересах держави в

особі Державної податкової інспекції у Козелецькому

районі, смт. Козелець, вул. Толстого, 34а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 828,22 грн. за рахунок активів

 ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок активів податкового боргу по єдиному податку в сумі 828,22 грн., який існує станом на 26.04.2006р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання 06.06.2006р., а саме на його адресу, вказану у позовній заяві та доданих до неї документах, направлено ухвалу суду, судову повістку та копію позовної заяви з додатком, які отримані нею, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_1. Проте у судове засідання відповідач не з'явився, заперечення на позов не надав.

06.06.2006р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача та на його адресу направлено судову повістку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення про призначення судового засідання на 22.06.2006р. Судова повістка отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_2. Проте у судове засідання відповідач вдруге не з'явився, заперечення на позов не надав.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Козелецькою райдержадміністрацією 28.05.2005р. та знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Козелецькому районі.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Так, станом на 26.04.2006р. відповідач має податковий борг по єдиному податку в сумі 828,22 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про суму податкового боргу та випискою з особового рахунку відповідача -платника єдиного податку.

Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” 30.07.1998р. №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно Додатку до рішення міської ради від 31.01.2003р. розмір ставки єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, за здійснення виїзної торгівлі (з лотків та на ринках міста) становить 120 грн. на місяць.

Відповідачем не сплачено єдиний податок за червень -грудень 2003 року на загальну суму 840 грн. Крім того, у відповідача рахувалася переплата в сумі 14,32 грн., а тому загальна сума податкового боргу становить 828,22 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога №1/131 від 27.03.2003р. та друга податкова вимога № 2/200 від 12.05.2003р., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 828,22 грн.

Керуючись п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в Козелецькому відділенні ВАТ АБ „Приватінвест”, МФО 353489) до місцевого бюджету Козелецької селищної ради 828,22 грн. податкового боргу по єдиному податку (р/р 34213379600165 в УДК в Чернігівській області, код одержувача 22824138).

3. Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В.Блохіна