Ухвала суду № 46223024, 03.07.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/951/15-к

Провадження № 1-кп/355/67/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

03 липня 2015 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Лисюка О.Д.,

за участі секретаря Ющенко Л.А.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Литвиненко Р.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює на посаді працівника ПП «Шапран», жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобовязаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 22 березня 2015 року близько 12 години 05 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по головній дорозі сполученням с. Лукаші - с. Корніївка Баришівського району Київської області в напрямку с. Корніївка, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати керованим ним транспортним засобом та допустив зїзд автомобіля з автодороги, який в подальшому перекинувся на узбіччя.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир даного автомобіля ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта від 25.05.2015 року № 62 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому діалізу правої ключиці зі зміщенням уламків, забійної рани тімяної ділянки голови, садна правої китиці, які спричиненні від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударів об такий (такі), якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що умовили тривалий розлад здоровя строком понад 3 тижні (термін зрощення тканини більше 21 дня), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 на стадії здійснення судового розгляду визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1ст. 286 КК України та надав письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього в звязку з примиренням із потерпілим на підставі ст.46 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання зазначав, що відповідно до ст.46 КПК України, злочин, у вчиненні якого від обґрунтовано обвинувачується, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, заподіяну потерпілому шкоду, він повністю відшкодував і жодних претензій до нього не має.

Потерпілий ОСОБА_2 клопотання обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження за примиренням обвинуваченого з потерпілим підтримав повністю пояснивши, що ОСОБА_3 вподовж його лікування, постійно надавав матеріальну допомогу, а тому, жодних претензій матеріального чи морального характеру до нього він не має.

В судовому засіданні прокурор проти заявленого клопотання заперечує зазначивши, що обвинувачений допустив порушення правил дорожнього руху, а тому, обєктом даного злочину є не тільки здоровя та життя людини, а і безпека дорожнього руху.

Закриваючи кримінальне провадження за примиренням потерпілого із обвинуваченим, останній не несе жодного покарання за порушення правил дорожнього руху, а тому, кримінальне провадження не може бути закрите за вказаних обвинуваченим обставинам.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо закриття кримінального провадження № 12015110070000271 від 22.03.2015 року за ознаками складу злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК Українив звязку з примиренням обвинуваченого із потерпілим по таким підставам.

Пленум ВСУ у п. 1 своєї Постанови від 23 грудня 2005 р. №12 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності дає таке визначення звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд під час судового розгляду повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК .

Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Згідно зст. 46 КК Україниособа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Умовою звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення нею в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких

мотивів.

Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, який відповідно до положеньст. 12 КК Україниє злочином невеликої тяжкості, повністю відшкодував заподіяні збитки та примирився із потерпілим, що повністю відповідає вимогам ст. 46 КК України та є безумовною підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.118,124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати щодо залучення експерта в даному кримінальному провадженні в сумі 613 грн.80 коп. ( а.с. 80)

На підставіст. 46 КК України, керуючись п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобовязаного, раніше не судимого, звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1ст. 286 КК України, а кримінальне провадження № 12015110070000271 від 22.03.2015 року, закрити.

Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати щодо залучення експерта в даному кримінальному провадженні в сумі 613 грн.80 коп. на користь держави.

Банк одержувача ГУ ДСКУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, номер рахунку 31113115700016, код ЄДРПОУ 37862784, одержувач УК у Баришівському районі /смт.Баришівка/ 24060300

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_4