Рішення № 46208032, 30.06.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/4934/15-ц

2/243/2702/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 8 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Словянського міськрайонного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Дана позовна заява мотивована тим, що 12.05.2011 року ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», та ОСОБА_1 уклали договір № 120335003 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Згідно п. 1.1 договору клієнт бере участь в системі LeaseIT, зокрема отримує ІТ-обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним клієнтом пакетом фінансування LeaseIT, а оператор LeaseIT зобовязується на підставі договору забезпечити передачу клієнту ІТ-обладання обраним клієнтом постачальником та надання клієнту послуг, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseIT. На підставі п. 2.2 договору, а також п. 4.9 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT позивач надав відповідачу в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Про передачу обладнання свідчить акт приймання-передачі майна № 120335003 від 02 червня 2011 року. Загальна первісна вартість переданого обладнання становить 3468 гривень 57 коп. Позивач у повному обсязі виконав свої договірні зобовязання щодо надання обладнання відповідачу згідно договору у відповідні строки та належної комплектації, але відповідач не виконав своїх грошових зобовязань за договором, внаслідок чого йому нараховувалась плата за прострочення платежу, передбачена п. 14.2 Правил та п. 5.4.2 договору, тому за ним рахується заборгованість, підтверджена розрахунком-структурою грошових нарахувань. Згідно структури відповідач сплатив лише 693 грн. 72 коп., з яких 693 грн. 72 коп. зараховано на погашення місячних орендних платежів. В результаті розрахунку заборгованість відповідача станом на день подання позовної заяви не погашена і становить 24342 грн. 46 коп., що складається з: 2774 грн. 85 коп. компенсації вартості наданого обладнання, 21484 грн. 65 коп. плата за прострочення щомісячних платежів та 82 грн. 96 коп. компенсація понесених витрат, повязаних з отриманням виконання зобовязання.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за невиконання договірних зобовязань у розмірі 24342 грн. 46 коп. та суму судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився по невідомим суду причинам. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, зв'язку з чим, суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

12 травня 2011 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», в особі ФОП ОСОБА_2В, який діяв на підставі довіреності № 11050601 від 06.05.2011 року та ОСОБА_1 було укладено договір № 120335003 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що виникають із договору фінансового лізингу.

Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до п. 1.1 умов договору клієнт бере участь в системі LeaseIT (отримує ІТ обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseIT), а також отримує послуги на умовах, визначених обраним пакетом фінансування LeaseIT. Оператор LeaseIT зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передачу клієнту ІТ обладнання обраним клієнтом постачальником та надання клієнту послуг, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseIT.

Згідно п. 1.2 договору, порядок отримання обладнання та інших товарів визначається правилами отримання обладнання, які є невід'ємною частиною цього договору.

Правила є єдиними для всіх клієнтів системи LeaseIT і встановлюють порядок і умови отримання клієнтом ІТ обладнання, інших товарів та послуг у постачальників, встановлення і оплати платежів, строк розрахунків, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, інші умови, щодо яких сторони мають дійти згоди для укладення договору відповідно до законодавства України.

На підставі п. 2.2 вказаного договору ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» надав згідно акту приймання-передачі майна № 120335003 від 02.06.2011 року, а ОСОБА_1 отримав на умовах фінансового лізингу обладнання. Загальна вартість переданого обладнання - 3468 грн. 57 коп.

За умовами пакету фінансування LeaseIT Десятка ОСОБА_1 зобов'язувався здійснити платіж при отриманні обладнання (загальна сума платежів): 10%; а також внести 9 місячних платежів рівними частинами.

Відповідно до п. 14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT плату зі прострочення платежу: в розмірі п'яти відсотків від погашення суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору фінансового лізингу № 120335003 від 12.05.2011 року ОСОБА_1 було сплачено платіж у розмірі 693 грн. 72 коп.

Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 20.04.2015 року не погашена і становить 24342 грн. 46 коп., що складається з: 2774 грн. 85 коп. компенсації вартості наданого обладнання, 21484 грн. 65 коп. плата за прострочення щомісячних платежів та 82 грн. 96 коп. компенсація понесених витрат, повязаних з отриманням виконання зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізиногоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобовязання та говорить про те, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, оскільки ОСОБА_1 не виконує належним чином умови договору фінансового лізингу № 120335003 щодо внесення щомісячних платежів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач в судове засідання не зявився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Отже, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 243,60 грн. сплачена при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 638, 806 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого за адресою: 84100, Донецька область, місто Словянськ, вул. Кавказька, 30, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», адреса: 04205, м. Київ, просп. Оболонський, б. 28, р/р 2600201527032 в ПАТ «Кредобанк», код ЄДРПОУ 33149830, МФО банку 325365 суму заборгованості за невиконання договірних зобовязань у розмірі 24342 (двадцять чотири тисячі триста сорок дві) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_3