Ухвала суду № 46204739, 11.06.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6009/12 Справа № 429/2914/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 32

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі - Куць О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що за час роботи на підприємстві він отримав професійне захворювання, яке обумовлене умовами, в яких він працював.

Згідно висновку МСЕК від 16 березня 2009 року йому було встановлено 65% стійкої втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності.

З цих підстав позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 20 000 гривень.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 6 500 грн., в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах із шахтами ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач. За час роботи ОСОБА_4 отримав професійне захворювання, яке обумовлено умовами, в яких він працював.

Згідно висновку МСЕК від 16 березня 2009 року, позивачу було встановлено 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з причини професійного захворювання.

Статтею 2371 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з ВАТ «МГЗК».

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Присуджений розмір страхової виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст.2371 КЗпП України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в суді апеляційної інстанції не встановлено.

В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: