Ухвала суду № 46204731, 06.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5903/15 Справа № 774/21/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулось до суду з позовом, уточнивши його в процесі розгляду справи, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому посилалось на те, що 11 червня 2012 року відповідно до договору факторингу №4, ПАТ «УкрСиббанк» відступило йому право вимоги за кредитним договором №11086128000 від 29 листопада 2006 року, укладеним між ним та ОСОБА_2 Своїх зобов'язань за кредитним договором позичальник не виконує, в зв'язку з чим станом на 20 березня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 66113,53 швейцарських франків, що еквівалентно 1 545 079,61 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як з поручителів відповідно до договорів поруки №11086128000/П1 та №11086128000/П2 від 29 листопада 2006 року.(а.с.1-3, 72-74)

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором №11086128000 від 29 листопада 2006 року, яка виникла станом на 20 березня 2015 року в сумі 61 735,45 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 квітня 2015 року складає 1 362 618, 67 грн., яка складається із заборгованість за кредитом - 46864,91 швейцарських франків, що еквівалентно 1 034 397, 60 грн., заборгованість по сплаті відсотків 14870,54 швейцарських франків, що еквівалентно 328 221,07 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором №11086128000 від 29 листопада 2006 року, яка виникла станом на 20 березня 2015 року в сумі 61 735,45 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 квітня 2015 року складає 1 362 618, 67 грн., яка складається із заборгованість за кредитом - 46864,91 швейцарських франків, що еквівалентно 1 034 397, 60 грн., заборгованість по сплаті відсотків 14870,54 швейцарських франків, що еквівалентно 328 221,07 грн.

Загальну суму основного боргу стягнення на користь ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» за цим рішенням обмежено розміром 1 362 618, 67 грн.

В іншій частині позову - відмовлено, вирішено питання стосовно розподілу судових витрат між сторонами.(а.с.104-106)

З таким рішенням, в частині задоволення позовних вимог, не погодився ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, то в частині відмови в задоволенні решти позову (з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду) вказане судове рішення колегією суддів не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11086128000, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 61100 швейцарських франків з кінцевим терміном повернення 28 листопада 2027 року. Відповідно до умов укладеного договору відповідач 1 зобов'язався щомісяця сплачувати кредит згідно графіка, а також нараховані відсотки за користування кредитними коштами, у розмірі, передбаченому договором, а також комісії й у разі неналежного виконання зобов'язань передбачено нарахування та сплата штрафних санкцій.(а.с.7-10, 12-15)

29 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з кожним окремо, укладені договори поруки №11086128000/П1 та №11086128000/П2, за умовами п. 1.3 яких, останні зобов'язалась солідарно відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 29 листопада 2006 року, у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені, відшкодування збитків. (а.с.12, 15 звор.)

У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання виконував не в повному обсязі, допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, внаслідок чого станом на 20 березня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 66 113,53 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 1 545 079,61 грн., яка складається із заборгованість по основній сумі кредиту - 48 565,91 швейцарських франків, що еквівалентно 1 134 990,03 грн. та заборгованості за відсотками - 17 547,62 швейцарських франків, що еквівалентно 410 089,58 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та позивачем ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №4 відповідно до умов якого, банк відступив останньому право вимоги за даним кредитним договором №11086128000 від 29 листопада 2006 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України).

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому є обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3 ст.554 ЦК України).

Відповідно до аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч.3 ст.554 ЦК України не застосовується.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, правильно обравши солідарний порядок її стягнення.

Зазначений висновок суду підтверджений належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку відповідно до норм ЦПК України та є таким, що відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що банк не мав законних підставукладати кредитний договір в іноземній валюті за відсутністю у нього індивідуальної ліцензіїне можуть бути прийняті до уваги, оскільки визнання недійсним кредитного договору не є предметом даного позову. Договір є чинним і ОСОБА_2 не оспорювався з цих підстав.

Посилання апелянта на те, що в порушення умов кредитного договору кредитні кошти були видані йому у гривні, у той час, як валютою кредиту був визначений швейцарський франк, що робить неможливим стягнення заборгованості у іноземній валюті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки фактичне отримання кредиту у гривні нічим не підтверджено та спростовується умовами кредитного договору.

Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: