Ухвала суду № 46199349, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/57836/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року

у справі № 810/3456/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області

про скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі - ТОВ «Технополіс-1) звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року, скасувати рішення про вжиття обмежувальних заходів №№ 136, 137 від 25 грудня 2013 року та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 136 та № 137 від 25 грудня 2013 року - відмовлено, у частині позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року - позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, суди не перевірили законність спірних рішень та дій Інспекції. Крім того, звертає увагу, що проведення позапланової перевірки за зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва є незаконним, що встановлено ухвалою суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що 04 грудня 2013 року працівниками Інспекції проведено позапланову перевірку характеристик продукції (великої та дрібної побутової техніки, телекомунікаційної апаратури для оброблення інформації, приладів, що працюють на газоподібному паливі), розміщеної за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 1/1, магазин «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс-1».

Підставою для проведення перевірки стали: лист Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва щодо порушення вимог законодавства торговельною мережею «Ельдорадо» від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 та доповнення до нього від 28 листопада 2013 року № 406/01-01, лист Держспоживінспекції України № 5570-2-7/6 від 03 грудня 2013 року щодо надання згоди на проведення перевірки ТОВ «Технополіс-1», наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області № РН-15-2013 від 04 грудня 2013 року направлення № 104 від 04 грудня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 04 грудня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем вимог: Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 679 від 24 червня 2009 року, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29 липня 2009 року, Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року .

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем складено протокол № 61 від 25 грудня 2013 року про порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

25 грудня 2013 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 74, якою ТОВ «Технополіс-1» за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки 25 грудня 2013 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 136 та № 137, тимчасово заборонено надання продукції позивача, щодо якої встановлено порушення, на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Строк виконання визначено до 27 січня 2014 року.

27 січня 2014 року відповідачем проведено перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137, за результатами якої складено акт № 000002 від 27 січня 2014 року про повне виконання відповідних рішень.

У зв'язку із цим, 27 січня 2014 року відповідачем прийнято рішення № 6 та № 7 про скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137 з підстав їх виконання ТОВ «Технополіс-1» магазин «Ельдорадо».

Позивач, вважаючи зазначені рішення відповідача та дії по їх прийняттю незаконними, звернувся до суду з даним позовом про її скасування, визнання дій протиправними.

Відмовляючи в задоволенні позову та залишаючи позов без розгляду в частині вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, спірні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів виконані позивачем та скасовані у встановленому законом порядку, тому не порушують прав позивача.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ч. 5 ст. 44 вказаного закону справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Зі змісту наведених норм вбачається, що постанова про накладення штрафів є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Ч. 5 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як встановлено судами, про спірну постанову про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року позивач дізнався 08 січня 2014 року, що не заперечується сторонами. З позовом про її скасування позивач звернувся до суду 29 травня 2014 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та визнання протиправними дій, пов'язаних з її прийняттям.

Доводи позивача про оскарження ним спірної постанови в досудовому порядку, як на підставу звернення до суду у строк, встановлений законом, обґрунтовано відхилено судами з огляду на те, що досудового порядку вирішення даного спору не передбачено, а оскарження позивачем спірної постанови до вищестоящого органу (Держспоживінспекція України) не зупиняє перебігу строків звернення до адміністративного суду з позовом та не є поважною причиною для його поновлення. При цьому, варто зазначити, що позивач сам, на власний розсуд, обирає спосіб захисту порушеного права, у передбаченому законом порядку: шляхом оскарження спірного рішення до вищестоящого органу або шляхом звернення з позовом до суду.

Щодо законності спірних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137 судами вірно зазначено, що такі рішення скасовано на час звернення позивача до суду з позовом, тому відсутнє порушене право, яке підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача та їх порушує.

Тому суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог про скасування спірних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137.

Посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року, як на підставу незаконності проведення позапланової перевірки продукції, розміщеної за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 1/1, магазин «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс-1» за зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва відповідно до листа від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 та доповнення до нього від 28 листопада 2013 року № 406/01-01, є безпідставними з огляду на наступне.

В постанові від 28 квітня 2015 року у справі № 21-65а15 за позовом ТОВ «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправними та скасування згоди, направлень, наказів, визнання протиправними дій, Верховний Суд України дійшов висновку, що на підставі звернення об'єднання споживачів Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.

При наданні згоди територіальним органам на проведення позапланової перевірки ТОВ «Технополіс-1» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 та доповнення до нього від 28 листопада 2013 року № 406/01-01 Держспоживінспекція України діяла відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Висновки Верховного Суду України, викладені у його постановах мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України, а відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, доводи позивача про незаконність проведення позапланової перевірки продукції, розміщеної за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 1/1, магазин «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс-1» спростовуються наведеним.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову та залишенні позову без розгляду у відповідних частинах вимог. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Окремі порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування правильних по суті рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2211, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: