ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2015 року м. Київ К/800/65424/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпліт»
на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпліт» (далі - ТОВ «Уніпліт») до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 16 липня 2014 року №№ 58,59,60,
в с т а н о в и л а :
У липні 2014 року ТОВ «Уніпліт» звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на сумі 132376,56 грн.
Справа розглянута Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01 жовтня 2014 року у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача, та в цей-же день проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог. З позивача стягнуто на користь Державного бюджету України 820,53 грн.
Водночас, у повному тексті постанови суду, яку складено 06 жовтня 2014 року, у першому абзаці резолютивної частини зазначено - «Позов задовольнити». В іншій частині резолютивна частина незмінна.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року, виправлено допущену описку у резолютивній частині постанови суду від 01 жовтня 2014 року у першому абзаці, а саме: «В задоволенні позову відмовити».
У касаційній скарзі ТОВ «Уніпліт» порушує питання про скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права. Вказує, що здійсненні судом першої інстанції виправлення не є помилками та описками в розумінні статті 169 КАС України, а по суті прийняттям нового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами частин 1-2 статті 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Як встановлено судами, в судовому засіданні із застосуванням засобів технічної фіксації проголошено вступну та резолютивну частини рішення, а саме: «В задоволенні позову відмовити». Ці обставини підтверджуються звукозаписом судового засідання від 01 жовтня 2014 року та записом в журналі судового засідання (пункт 93, графа «Інші відомості»). Відповідно до вимог статті 94 КАС України судом вирішеня питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що із змісту мотивувальної частини судового рішення видно, що на підставі встановлених судом обставин, що мають значення для справи, їх юридичної оцінки, з посиланням норми Конституції України, Законів України та інших нормативних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «Уніпліт» є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що в абзаці першому резолютивної частини повного тексту постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року судом допущено помилку при виготовленні тексту рішення, яка має технічний характер та не відповідає висновкам мотивувальної частини цього рішення.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно виправив за власною ініціативою помилку у резолютивній частині судового рішення, що не суперечить приписам статті 169 КАС України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про виправлення описки.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпліт» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак
Судове рішення № 46199285, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/2494/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: