Ухвала суду № 46198907, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 січня 2015 року м. Київ В/800/6016/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Кравцова О.В.,

Гончар Л.Я.,

Єрьоміна А.В.,

Мороза В.Ф.,

Цуркана М.І.,

розглянувши заяву Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» до Тернопільської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Тернопільської митниці Міндоходів, яким просило визнати недійсним рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №403020000/2013/000027/2 від 16 квітня 2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у зазначеній справі, позовні вимоги задоволено

. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року рішення першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд вищенаведеного рішення касаційної інстанції у зв'язку з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року (К/800/38029/13), від 27 листопада 2014 року (К/800/ 26209/14), від 13 листопада 2014 року (К/800/12978/14), від 23 жовтня 2014 року (К/800/43995/14), від 26 листопада 2014 року (К/800/53995/13), від 26 листопада 2014 ( № К/800/20512/14).

Вивчивши заяву Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України та додані до неї матеріали, суд не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду може бути, зокрема, виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення попередніх інстанцій, оскільки погодився із висновком про те, що позивачем надано митниці для митного оформлення товару документи, що містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару та які передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. А тому суди прийшли до висновку, що відповідачем неправомірно було застосовано резервний метод при визначенні митної вартості товару, а саме - засобів для миття шкіри та волосся, піно-мийних засобів, зубних щіток для дітей, зубної пасти для дітей, допоміжних мийних засобів, зволожуючих серветок для немовлят, кремового мила рідкого.

З наданих ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року (К/800/38029/13), від 27 листопада 2014 року (К/800/ 26209/14), від 13 листопада 2014 року (К/800/12978/14), від 23 жовтня 2014 року (К/800/43995/14), від 26 листопада 2014 року (К/800/53995/13), від 26 листопада 2014 (справа № К/800/20512/14), на які відповідач посилається, як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, оскільки в даних рішеннях митні органи поставили під сумнів заявлені митні вартості інших товарів та за інших обставин.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені перелічені судові рішення, виникли з інших, відмінних між собою, обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в них ухвалені різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає можливість допуску справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин, у суду немає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» до Тернопільської митниці Міндоходів про скасування рішення.

Головуючий Кравцов О.В.

Судді Гончар Л.Я.

Єрьомін А.В.

Мороз В.Ф.

Цуркан М.І.