Постанова № 46193847, 30.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 червня 2015 р. Справа № 802/1638/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений строк оскарження, судом, в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто в скороченому провадженні.

Так, ухвалою суду від 11.06.2015 відповідачу встановлено 10-денний строк, з дня одержання даної ухвали, для подачі письмових заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову через відділ прийому суду або через відділення поштового звязку.

Відповідач у строк, передбачений частиною 3 статті 183-2 КАС України заперечень проти позову не направив, копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі останнім отримано 16.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного положеннями статті 183-2 КАС України.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі та відповідно є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За приписами п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4 ч.1 ч.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платник єдиного внеску, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як убачається із наданих до суду доказів, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2011 та 1 квартал 2013 в сумі 5204,33 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вимог вказаної норми, територіальним органом Пенсійного фонду сформовано вимогу про сплату боргу від 03.05.2013 № Ф-138, якою визначено недоїмку в розмірі 5204,33 грн. У відповідності до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вказаної вимоги 21.05.2013 отримано відповідачем.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Окрім того, судом враховано, що постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Вінницькій області від 29.05.2015 ВП № 46914077 про повернення виконавчого документа стягувачеві (позивачу), за якою вимога № Ф-138 від 03.05.2013 була повернута УПФ у Вінницькому районі.

Відповідно до абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у випадках, зазначених в абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Аналогічне право було закріплене у пункті 7 частини 1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 5204,33 грн. (пять тисяч двісті чотири гривні тридцять три копійки) недоїмки зі сплати єдиного внеску на р/р № 37196204000203 в ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38782999, утримувач Вінницька ОДПІ Вінницьке відділення.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович