Ухвала суду № 46190409, 02.07.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/3063/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С. М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

02 липня 2015 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивачів: ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Хмельницької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом, за участю третіх осіб на стороні позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, до Хмельницької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року провадження у справі закрито.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року - без змін, виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі та треті особи без самостійних вимог на стороні позивачів є власниками квартир і часток в будинку, розташованому по АДРЕСА_1 а саме: ОСОБА_2 належить 16/100 частин будинку (умовно квартира №1); ОСОБА_4 - 11/100 частин будинку (умовно квартира №2); ОСОБА_15 - квартира №3; ОСОБА_3 - квартира №4; ОСОБА_6 - квартира №5.

З матеріалів справи слідує, що житловий будинок №83 по вул. Шевченка в м. Хмельницькому, розташований на земельній ділянці площею 1059.02кв.м., землекористування зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації на підставі рішення №4 виконкому Проскурівської міської ради депутатів трудящих від 07.07.1950 року та № 772 від 17.12.1955 року. План земельної ділянки з промірами ліній зовнішніх меж відображено на плані кварталу згідно проведених обмірів, викопіювання з якого міститься в матеріалах інвентаризаційної справи.

Рішенням двадцятої сесії №30 від 31.10.2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну сумісну власність» та рішенням двадцять восьмої сесії №32 від 30.10.2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну сумісну власність» передано у спільну сумісну власність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,0549 га по вул. Заводській, 10/1 в м. Хмельницькому (кадастровий номер НОМЕР_1).

На думку позивачів та третіх осіб, вищевказані рішення прийняті без урахування того, що частина земельної ділянки, яка увійшла до приватизованої землі входить до складу будинковолодіння по АДРЕСА_1 а тому звернулись до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, а тому закрив провадження у справі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частиною другою статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, і міських рад.

Статтею 40 ЗК України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

При цьому, п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Хмельницька міська рада у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, міська рада відповідно до статті 5 ЗК має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивач) іншому (сільська рада), яка має місце під час здійснення органом виконавчої влади владних управлінських функцій.

Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено підвідомчість спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Совгира Д. І.