Ухвала суду № 46190130, 03.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1528/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну приватного підприємства "Компанія "Агропродукт" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства "Компанія "Агропродукт" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року приватне приватного підприємства "Компанія "Агропродукт" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, та, посилаючись на наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентом позивача ТОВ "МТО-Групп" просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 26.03.2013 року.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 02 липня 2013 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, сам по собі факт наявності у позивача первинних документів, не може слугувати єдиним і беззаперечним доказом здійснення господарської операції і отримання товару саме від ТОВ "МТО-Групп", а позивач не спростував висновків податкового органу, які наведені в акті перевірки.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що підприємством надано всі необхідні документи, які підтверджують факт господарської діяльності з контрагентом, а також що обладнання, придбане по операціям з контрагентом знаходиться на балансі позивача та експлуатується.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Компанія "Агропродукт" зареєстроване розпорядженням Снігурівської районної державної адміністрації, знаходиться на обліку Снігурівської МДПІ 07.07.2000 року, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30840419 (а.с.7)

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами податкової перевірки позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "МТО-Групп" за березень 2010 року складено акт від 12 березня 2013 р. № 34/22-30840419 (а. с. 14-19), яким встановлено порушення:

- ст. 203 ч. 1, 5, ст. 215 ч. 1, 2, ст. 216 ч. 1, ст. ст. 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених його змістом;

- ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2010 р. на 18333,33 грн.

Внаслідок зазначених порушень прийнято повідомлення-рішення № 0000112200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 18333,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4583,25 грн. (а. с. 20)

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку МДПІ про безтоварний характер правочину позивача слугувала постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 р. у справі № 2а-4832/12/1470, а також протокол допиту засновника і директора ТОВ "МТО-Групп" ОСОБА_1

Так, вказаним рішенням суду було задоволено позов ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС до ТОВ "МТО-Групп", установчі та реєстраційні документи цієї юридичної особи визнані недійсними з моменту реєстрації - 12 вересня 2009 р., юридичну особу припинено (а. с. 73-75). Мотивуючи своє рішення, суд вказав на наявність ознак фіктивності ТОВ "МТО-Групп".

За змістом ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції, не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту.

При цьому податок на прибуток підприємств регулюється таким же чином.

Слід також відзначити, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує витрати, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та податковий кредит.

При цьому постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.12 по справі №2а-4832/12/1470, яка набула чинності, визнано недійсними документи ТОВ «МТО-Групп» з підстав фіктивності, засновника ТОВ «МТО-Групп» притягнуто до кримінальної відповідальності за створення фіктивного підприємства за ч.1 ст.205 КК України, що підтверджується ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва.

Слід зазначити, що податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту позивача, підписані невідомими особами, від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємства, що начебто видавали ці накладні, а отже, зазначені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.03.12 року по справі №21-421а11.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Компанія "Агропродукт" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентом позивача ТОВ «МТО-Групп» не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи позивачем викладені в адміністративному позові, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Агропродукт" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу моменту проголошення судового рішення.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин