Постанова № 46189999, 01.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/690/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі та Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій протиправними та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И Л А:

12.12.2014р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Тернополі по виставленню до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнати неправомірним Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з листопада 2014 року в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону Україну «Про пенсійне забезпечення» неправомірним; судові витрати стягнути з державного бюджету (а.с.3-6).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. заявлений позов задоволено частково; визнано дії відповідача Управління ПФ України в м.Тернополі по виставленню до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за листопад 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 протиправними; визнано протиправним та скасовано Розрахунок фактичних витрат на виплат доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на загальну суму 3134 грн. 59 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 3468 від 08.12.2014р. (а.с.29-32).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили сторони.

У своїй апеляційній скарзі відповідач Управління ПФ України в м.Тернополі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати в частині часткового задоволення позову та прийняти нове рішення, яким задоволити апеляційну скаргу (а.с.33-36).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що питання досягнення пенсійного віку регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України № 3668 від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», які набрали чинності з 01.10.2011р.), згідно норм якого ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вийшли на пенсію до досягнення пенсійного віку, досягнуть такого у квітні 2015 року.

Із врахуванням наведеного, ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» зобов'язане відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

В поданій апеляційній скарзі позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.49-52).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що всупереч вимогам діючого законодавства відповідач в спірному розрахунку виставив до відшкодування фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону Україну «Про пенсійне забезпечення».

Також обов'язок компенсації заявлених витрат до досягнення пенсіонерами віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») може поширюватися виключно на пільгові пенсії, призначені після 28.04.2013р., тобто після внесення до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» змін, а саме заміни слів і цифр «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» належить відхилити, з наступних підстав.

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що, починаючи з 28.04.2013р., підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФ України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, до набуття відповідними особами права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону. України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, враховуючи положення ч.1 ст.58 Конституції України підприємства не повинні відшкодовувати кошти на виплату і доставку пільгових пенсій, якщо жінки до 27.04.2013р. (включно) досягли віку, встановленого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто 55 років.

Троє колишніх працівників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким була призначена пенсія відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», досягли пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» станом на 28.04.2013р.: ОСОБА_3 - 10.04.2013р., ОСОБА_4 - 09.04.2013р., ОСОБА_5 - 26.04.2013р. Відтак, по таких працівникам ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» відповідні суми пенсій не підлягають для включення до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2014 року.

Таким чином, до 27.04.2013р. підприємство не повинно відшкодовувати кошти на виплату та доставку пенсій по колишніх працівниках, які досягли на цей час 55 років, проте у спірному випадку позивач має обов'язок відшкодовувати грошові кошти на виплату та доставку пенсій по пенсіонерах-жінках, які не досягли 55 років до внесення змін до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Право на призначення пенсії за віком у таких пенсіонерів настає після 27.04.2013р., на даний час вони отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення такими особами віку, що передбачений ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За листопад 2014 року розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 становить 3134 грн. 59 коп., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Решта суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає відшкодуванню позивачем.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є суперечливими, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» зареєстроване як юридична особа, останній взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Тернополі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем направлено позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з листопада 2014 року на суму 99572 грн. 03 коп.

Даний розрахунок, серед іншого, містить повні відомості про осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, дату призначення пенсії і дату досягнення пенсійного віку, відповідний стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, а також частку плати до ПФ України підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому, позивач вважає дії відповідача в частині включення до таких розрахунків пенсій, призначених пенсіонерам після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», протиправними.

Стосовно обов'язку позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії колегія суддів враховує, що за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №№ 1 і 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Звідси, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що обов'язок по відшкодуванню пенсійним органам витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до п.п.«б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений законом на позивача.

В частині доводів ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про зміну законодавства, яке мало місце після виникнення обов'язку позивача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, колегія суддів виходить з того, що приписами ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із врахуванням змін, внесених Законом України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Вказані норми Закон набрали чинності з 01.10.2011р., тобто, до набуття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пенсійного віку, а відтак такі врегульовують питання досягнення ними пенсійного віку.

Із врахуванням наведеного, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вийшла на пенсію до досягнення пенсійного віку, досягнули такого лише у квітні 2015 року.

Таким чином, позивач зобов'язаний відшкодувати пенсійним органам витрати на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до п.п.«б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто, до моменту набуття ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 права на пенсію за віком.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що вказані зміни законодавства торкаються лише зміни пенсійного віку, однак не торкаються обов'язку позивача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Звідси, твердження позивача про припинення його відносин з відповідачем щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, поширення на ці правовідносини норм закону, які були введені в дію після завершення цих відносин, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позивач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити ПФ України збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто у повному розмірі відшкодувати відповідачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

З урахуванням наведеного, заявлений позов є безпідставним та необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову.

Також апеляційна скарга ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» не підлягає задоволенню з вищевказаних мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій протиправними та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - відмовити.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

В.З.Улицький