Ухвала суду № 46189806, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/3370/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шереметьєва Л.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням сум матеріальної допомоги, грошової винагороди, різниці в окладах за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі 90% від суми заробітної плати.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 17 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 19 січня 2011 року позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та отримує державну пенсію за віком.

Обчислення розміру призначеної пенсії було здійснено на підставі поданої позивачем довідки № 28 від 14 січня 2011 року «Про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та довідок № 29 та № 30 від 14 січня 2014 року «Про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданих Міністерством природного середовища України.

Однак під час призначення відповідачем пенсії за віком в розрахунок не було влючено суми виплат, зазначених в графах «матеріальна допомога», «грошова винагорода», «різниця в окладах за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника» у розмірі - 31420 грн. 98 коп.

15 січня 2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, проте листом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва №1765/09/Г-99 від 10 лютого 2015 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії як державному службовцю.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" були внесені зміни у частині визначення розміру пенсії, у зв'язку з чим з 01.10.2011 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

27 березня 2014 року Верховною Радою України було ухвалено Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким унесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу" (набрали чинності з 01 травня 2014 року), у зв'язку з чим змінився розмір відсотку суми заробітної плати при призначенні пенсії на 70 відсотків від суми заробітної плати державного службовця.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, то потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку державу, до яких належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Водночас, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює саме стаття 37-1 Закону України «Про державну службу», положення якої до цього часу не змінювалися.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися сааме норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються насамперед порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституцій права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 № 21-445а13 (номер в ЄДРСР 36475603), яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача мав би керуватися нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент призначення пенсії), якою було встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у томі числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються в розмірах 80 відсотків від суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок передбачених цим Законом. Пенсія державному службовцю виплачується від його заробітку одержаного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового чинного окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом"янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 17 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.