Ухвала суду № 46189578, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/7073/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД») звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської митниці Міндоходів(далі митниці), в якому просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20004 від 19.02.2014 року; визнати недійсним та скасувати рішення митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 від 19.02.2014 року; зобов'язати відповідача здійснити повернення ПАТ «ДМКД» зарезервованих коштів у сумі 78 188,08 грн. та судові витрати у розмірі 1 827 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено, позивачу повернуто суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 190,15 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «ДМКД» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст.49,51,52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Приписами ч.2,3 ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ДМКД» та компанією «Duferco S.A.» (Швейцарія) 06.02.2013 року укладено контракт № 13-0361-12, відповідно до якого контрагент взяв на себе зобов'язання поставляти позивачу товар - вогнетривкі вироби на умовах DAP -ст. Правда Придніпровської залізниці, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у Додатках до Контракту, при цьому п. 2.4. Контракту сторони обумовили, що вартість упаковки і маркування входить до вартості товару.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару ПАТ «ДМКД» 18.02.2014 року подано до митниці для митного оформлення вантажну митну декларацію митної декларації № 110010000/2014/020174. в якій зазначена вартість товару згідно додатків до Контракту та рахунків №№ 13-0361-12/45, 13-0361-12/46, 13-0361-12/47, 13-0361-12/49, 13-0361-12/50 від 15.01.2014 року за ціною договору, відповідно до яких вартість 1 т вогнетривких виробів марки DSA-D14YL складає 1 234 дол. США та марки DSA-G8WL складає 1 185 дол. США.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару до вантажної митної декларації позивачем додані наступні документи: контракт № 13-0361-12 від 06.02.2013 року; додаткову угоду № 1 до Контракту від 27.09.2013 року; додаток до Контракту №4 від 25.09.2013 року; додаток до Контракту № 5 від 07.11.201З року; рахунки фактури №№ 13-0361-12/45, 13-0361-12/46, 13-0361-12/47, 3-036I-I2/49, 13-0361-12/50 від І5.01.2014 року, залізничні накладні №№ 073279, 073280, 073281, 073282, 073284 від 26.01.2014 pоку; п'ять пакувальних листів б/н від 15.01.2014року; комерційну пропозицію № DUF-DMKD-0160-40/2013 від 02.10.2013 року; листи продавця № DUF-DMKD-0023-07/2014 від 14.02.2014 року, № DUF-DMKD-0028-08/2014 від 17.02.2014року; № DUF-DMKD-0029-08/2014 від 17.02.2014 року; сертифікат якості №210214010017-1 від 08.01.2014 року; п'ять специфікацій на вантаж №№ 13-0361-12/45, 13-0361-12/46, 13-0361-12/47, 13-0361-12/49, 13-0361-12/50 від 15.01.2014 року.

На підставі вищезазначеного контракту позивачем на митну територію України 15.02.2014 року ввезений товар - невипалену цеглу з вогнетривких матеріалів, що містить магнезит - марки DSA-D14YL з вмістом MgO-80,38%; С-14,12%; А12О3-3,73% у кількості 108,926 т; невипалену цеглу з вогнетривких матеріалів, що містить магнезит -марки DSA-G8WL з вмістом MgO-86,63%; С-10,12%; А12ОЗ-0,31% у кількості 115,886 т.

Митний орган відмовив в прийнятті поданої декларації, надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/ 20004 від 19.02.2014року ; та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 від 19.02.2014 року за резервним методом, відповідно до якого вартість 1 т вогнетривких виробів відповідних марок DSA-D14YL, DSA-G8WL складає 1 344 дол. США.

Позивачем здійснено розмитнення цих партій товару за ціною, вказаною митним органом під фінансову гарантію зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України , та оскаржені прийняті відповідачем картка відмови та рішення щодо коригування митної вартості товарів за резервним методом в судовому порядку.

Згідно положень ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами ч.1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Із матеріалів справи вбачається, що митним органом при розмитненні товару виявлено не надання до митного оформлення експортної декларації, надання якої передбачено умовами контракту, за наданими документами неможливо перевірити вартість перевезення вантажу, включеного у вартість товару згідно умов контракту, сертифікат якості № 210214010017-1 від 08.01.2014 року містить посилання на контракт № АОР5644/5710, щодо якого відсутні будь-які відомості, позивачем надано комерційну пропозицію посередника - контрактоутримувача "Duferco S.A." від 02.10.2013 №5368А (вих. № DUF-DMKD-0160-40/2013), а не виробника товару DashiQiao SanQiang Refractory Material Co. Ltd.

При цьому під час здійснення контролю за правильністю визначення заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом із застосуванням системи управління ризиками відповідачем виявлено, що митна вартість товару нижча, ніж при попередньому оформленні такого товару відповідно до інформації ЄАІС ДМСУ, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів, на адресу позивача надіслане повідомлення про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що митним органом з дотриманням вимог чинного митного законодавства винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600010/1 від 19.02.2014 року за резервним методом у зв'язку з відсутністю інформації у ЄАІС ДМСУ про вартість операцій з ідентичними або подібними товарами та видано Картку відмови № 110010000/2014/20004 від 19.02.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що позивачем після розмитнення надано додаткові документи, а саме: висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 13.03.2014 року №ГО-1018; копія експортних деклараціїйкраїни Китай №060920140091450740, №060920140091450741, №060920140091450743, №060920140091450746, №060920140091450749 від 29.01.2014 року, які не містять об'єктивної інформації щодо підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20004 від 19.02.2014 року; рішення митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/ 600010/1 від 19.02.2014 року , та покладання обов'язку на відповідача здійснити повернення зарезервованих коштів у сумі 78 188,08 грн.

Судом першої інстанції у відповідності до приписів ч. 2 ст.94 КАС України правомірно повернуто позивачу суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 190,15 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова