Ухвала суду № 46189543, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 808/8467/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 22 грудня 2014 року

у справі № 808/8467/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в Хортицькому районі міста Запоріжжя,

вул. Запорізького козацтва, 25-а, м. Запоріжжя, 69076;

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк»,

вул. Хортицьке шосе, 3, м. Запоріжжя,69123;

про стягнення 42.726,94 грн., -

встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в Хортицькому районі міста Запоріжжя подано позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» про стягнення 42.726,94 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідності з пунктом «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Калашник Ю.В.) своєю постановою від 22 грудня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що підприємство зобов'язано відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, що здобули трудовий стаж, який дає право на даний вид пенсії.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю «Автопарк», Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в силу приписів статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Товариство з додатковою відповідальністю «Автопарк» щомісячно сплачує на кожного працюючого страхові внески. Чинним законодавством прямо передбачено обов'язок підприємства відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 1.

Крім того, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.

У відповідності з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, колишнім працівникам Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, що підтверджено наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу.

Стягнення 42.726,94 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

<…> При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, визначений перелік страхувальників, які є платниками страхових внесків.

Пункт 6.1 даної Інструкції передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах <…> для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом N 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону N 1788-XII.

При цьому, виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Усі зазначені Позивачем особи набули права на пенсію на пільгових умовах після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, та отримують пенсію у відповідності до статті 13 зазначеного закону, що підтверджується протоколами про призначення пенсії, копії яких наявні в матеріалах справи. Громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 призначено пенсію відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII. Товариство з додатковою відповідальністю «Автопарк» підтверджувало наявність пільгового стажу.

З огляду на викладене, Відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки, пункт 6.5 Інструкції N 21-1, складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Правильність розрахунків, а також визначення пільгового стажу пенсіонерів та відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено судом першої інстанції та підтверджено копіями документів з пенсійних справ пенсіонерів, що містяться в матеріалах справи.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автопарк» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі № 808/8467/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна