Ухвала суду № 46189510, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 808/250/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 18 лютого 2015 року

у справі № 808/250/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.»,

вул. Новобудов, 7, м. Запоріжжя, 69076;

до відповідача Запорізької митниці ДФС,

вул. Кремлівська, 12, м. Запоріжжя. 69041;

про скасування Актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.» подано позов до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/0008478/1 та картки відмови у митному оформленні товарів № 112050000/2014/00816 від 24 грудня 2014 року.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Максименко Л.Я.) своєю постановою від 18 лютого 2015 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивачем надано митному органу усі необхідні додаткові документи, що дають можливість достовірно встановити законність заявлених вимог декларанта щодо митного оформлення товару за основним методом.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Запорізька митниця ДФС, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу державної фіскальної служби інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромашсервіс» Російська Федерація (продавець), укладено Контракт № 804/48423750/78-14/ЭМС від 21 листопада 2014 року, відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав металопродукцію в асортименті, кількості, у відповідності з якістю, по ціні та на умовах поставки, вказаних в Специфікаціях до даного контракту.

Відповідно до Специфікації № 1 від 21 листопада 2014 року продавець продає покупцю стрічку стальну електролітичнооцинковану для бронювання кабелю марки АПР 1-2, розміром 0,5Х20 мм масою 20,000 тон., на загальну суму 728400,00 руб. РФ (без ПДВ).

Для здійснення митного оформлення 22 грудня 2014 року позивачем до Запорізької митниці подано митну декларацію по формі МД-2 № 112050000/2014/027673 довідковий № 6874 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість вищевказаного товару у розмірі 211.208,73 грн.

Відповідно до даної ВМД сума ПДВ повинна становити - 42.241,75 грн., що відображено в графі 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно з частиною 10 статті 58 MК України включає вартість товару згідно рахунків - 224.819,83 грн. (703.816,50 руб. за курсом 0,26457) та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 30.000,00 грн.

Митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення товару містять наступні розбіжності:

в рахунку-фактурі від 15.12.2014 року № 00000136 зазначений платіжний документ від 02.12.2014 року № 24, але до митного оформлення надане платіжне доручення від 01.12.2014 року № 24;

крім того, в платіжному дорученні у графі призначення платежу - дата контракту 26.11.14 року, що не відповідає дійсності та відсутнє посилання на специфікацію від 21.11.2014 року № 1, що не дає можливості однозначно співставити оплату за товар згідно до наданого рахунку та платіжного документу;

Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 11.12.2014 року № 11/12/01 надана ФОП ОСОБА_1, тоді як згідно СМR від 15.12.2014 року № 320888 перевізником виступає ОСОБА_2, що не дає можливості впевнитись у достовірності наданого документа.

22 грудня 2014 року декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

1) виписки з бухгалтерської документації;

2) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару;

3) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) інших документів для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

24 грудня 2014 року декларантом позивача надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що зазначено у запиті (повідомленні) митного органу від 22 грудня 2014 року, а саме:

платіжне доручення № 24 від 02.12.2014 року;

комерційну пропозицію № 991 від 20.11.2014 року;

калькуляцію від 20.11.2014 року;

договір доручення транспортного експедирування № 10/12/01 від 10.12.2014 року;

договір оренди транспортного засобу № 12/01-4 від 03.01.2012 року;

експертний висновок Запорізької ТПП № 04-789 від 23.12.2014 року;

лист з банка про помилку;

прайс - лист від 01.12.2014 року;

бухгалтерську документацію - рахунок-фактуру на сировину № 00002583 від 10.12.2014 року.

24 грудня 2014 року, Запорізькою митницею в оформлені МД-2 від 22 грудня 2014 року відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00816.

24 грудня 2014 року митним органом винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000478/1.

В результаті, вантаж, що надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.», оформлено за ВМД № 112050000/2014/028061 від 25 грудня 2014 року, за митною вартістю, відповідно до якої сума сплати податку на додану вартість становить 157.120,70 грн.

Визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів, рішення про коригування митної вартості товарів, стали предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Митними процедурами вважаються операції, пов'язані із здійсненням митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням, передбачених законом податків і зборів.

Згідно до статті 42 Митного кодексу України, митні органи самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного оформлення товарів.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Приписами статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказував Верховний Суд України, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Декларантом в повному обсязі виконані вимоги Запорізької митниці щодо подання додатково витребуваних документів, якими повністю усунені розбіжності у питаннях оплати придбаного товару та транспортно-експедиційних витрат.

Отже, у справі, що розглядається, митний орган не обґрунтував наявність сумніву щодо митної вартості задекларованого позивачем товару, дійшов висновку про не достатність документів, які безперечно доводили вартісні показники товару.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни правильної по суті постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 808/250/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна