Ухвала суду № 46189507, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/16838/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької Північної об'єднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 01 грудня 2014 року

у справі № 804/16838/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест»,

вул. Симбірцева, 73, м. Кривий Ріг, 50015;

до відповідача Криворізької Північної об'єднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Кремлівська, 16, м. Кривий Ріг, 50031;

про визнання протиправним та скасування Акту, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест» подано позов до Криворізької Північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002301500.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Турлакова Н.В.) своєю постановою від 01 грудня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження - Дніпро» Позивач мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Криворізька Північна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

Відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку.

Позивач завищив податковий кредит за січень 2014 року по операціям, не пов'язаним з веденням господарської діяльності з контрагентом.

Просив постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: в період з 30 липня по 05 серпня 2014 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по факту придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року.

За результатами складено Акт № 108/04-83-22-02/37214426 від 07.08.2014 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення -

статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV;

пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, перевіркою встановлені взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро» на підставі договору транспортного експедирування.

В той же час, згідно з Актом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро», встановлено факти взаємовідносин контрагента з підприємствами ризикової категорії.

На підставі Акту перевірки, 15 вересня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002301500.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Інвест» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 1.200,00 грн. за основним платежем та 300,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців контролюючого органу, здійснення господарських операцій із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, правочин є нікчемним, а податкові накладні не виконують функцій первинного документа.

Такий висновок обґрунтовано складеним ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі Актом перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро», яким встановлено факти взаємовідносин контрагента з підприємствами ризикової категорії.

В той же час, посилаючись на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, як на підставу нікчемності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Відповідно, здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Слід вказати, що документи та інші дані щодо реальності здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки господарської операції.

Документами, що підтверджують фактичне отримання послуг, будуть Договір, акт приймання-передачі або інший документ. Та при виконанні двох «стандартних» умов (наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання результатів цих товарів (послуг) у власній господарській діяльності).

Угоди укладалися Підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом перевіреного періоду Позивач мав господарські відносини з ТОВ «Відродження-Дніпро», що підтверджується дослідженими належним чином оформленими доказами, а саме: Договір транспортного експедирування № 20130401 від 01.04.2013 року, укладений між ТОВ «Євро-Інвест» (Клієнт) та ТОВ «Відродження-Дніпро» (Експедитор), предметом якого є в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені за плату виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу Клієнта.

На виконання умов вказаного Договору були оформлені Заявки від 15.01.2014 року № 1, № 2 від 16.01.2014 року, № 3 від 30.01.2014 року, № 4, копії яких наявні в матеріалах справи.

Виконання умов вказаного Договору також підтверджується наступними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні: рахунок-фактура № 310180 від 31.01.2014 року; акт здачі-прийняття робіт № 310180 від 31.01.2014 року; товарно-транспортні накладні № 0000005 від 16.01.2014 року, № 0000003 від 16.01.2014 року, № 0000007 від 17.01.2014 року, № 0000007 від 31.01.2014 року; податкова накладна № 310180 від 31.01.2014 року; рахунок № 310180 від 31.01.14 року; платіжні доручення № 153 від 25.02.2014 року, № 159 від 27.02.2014 року; журнал-ордер рахунка № 631 на 1 листах; договір купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні на 11 листах; договори, видаткові накладні, довіреність, податкові накладні, ТТН та сертифікати з продажу катанки на 24 листах; витяги з рахунка № 28 «Товари на складі» складського обліку на 1 листах; виписки банку щодо розрахунків контрагентів за катанку на 3 листах.

Зазначені документи є документальним підтвердженням факту здійснення господарської операції з метою віднесення сплаченої суми за послуги до складу витрат і податкового кредиту у відповідні звітні періоди.

Наявність у платника податків виданих йому продавцем товару (послуг) податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, підписання актів прийому-передачі, сплата продавцю вартості товару (послуг) з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарської операції по виявленому ланцюгу не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Криворізької Північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі № 804/16838/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна