Ухвала суду № 46189469, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/20167/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі № 804/20167/14 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-інвест" про стягнення заборгованості -

встановив:

У грудні 2014 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-інвест" (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з Відповідача на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2525,84 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовували тим, що за Відповідачем на час звернення до суду ( 04.12.2014) рахується податковий борг, який ним у добровільному порядку сплачено не було. У зв'язку з цим податковий орган, у порядку п.п.95.4 ст.95 ПК України, звертається до суду із вимогою про стягнення відповідних сум у судовому порядку. (а.с.2-3)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області відмовлено у повному обсязі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що підприємству належним чином не було вручено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 р. № 0097601501, у зв'язку з чим визначене ним податкове зобов'язання не може вважатися узгодженим. Також підприємством самостійно було сплачено суму визначеного ним же грошового зобов'язання відповідно до податкових декларацій, що підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги податкового органу є безпідставними. При цьому залишок несплачених коштів у розмірі 105,84 грн. не можна вважати підтвердженою сумою податкового боргу в розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки Позивачем не надано доказів походження вказаної суми, її обґрунтованого розрахунку та доказів узгодження. Також судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 р. № 003001501 на суму 500 грн., на яке посилається Позивач у позовній заяві, так і не було долучено до матеріалів справи, а податковим органом не доведено підстав для його винесення та визначення відповідної суми грошового зобов'язання. (а.с.77-78)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 р. № 003001501 на суму 500 грн. було помилково зазначено у адміністративному позові та не входило до суми податкового боргу. Відносно факту сплати Відповідачем частини податкового боргу зазначали, що судом першої інстанції не було враховано особові рахунки платника податків, які відображають те, що податковий борг ТОВ «Гранд інцест» складався також із податкових повідомлень-рішень минулих років, які не сплачувались підприємством у добровільному порядку і саме у рахунок боргу минулих років і були зараховані сплачені Відповідачем кошти. (а.с.87)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Група "Гранд - Інвест" 08.06.2007 зареєстроване як юридична особа. (а.с.16-17)

11.10.2012 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітній податковий період: 2 - 3 квартали 2011 року, 1 півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт від 11.10.2012 № 2873/151/35166313. (а.с.13-14)

На підставі означеного акту позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення (форми "Р") № 0097601501 від 26.10.2012, за яким відповідачу нараховані штрафні санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України у розмірі 1020,00 грн., і вказана сума, за позицією податкового органу, є узгодженою (а.с.11)

Також Відповідачем самостійно було подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік за № 9091050789 від 03.03.2014, в якій підприємством самостійно задеклароване грошове зобов'язання з означеного виду податку у сумі 1400,00 грн. (а.с.70-71)

Таким чином, як зазначає Позивач, станом на 26.11.2014 р. за Відповідачем, з урахуванням часткової сплати, рахується сума податкового боргу у розмірі 2525,84 грн.

Податковим органом направлялася податкова вимога від 12.01.2011 р. № 2452 на суму 167,55 грн. (а.с.15)

Податковий борг за податковою вимогою у встановленому законом порядку погашений не був.

Стягнення вказаного податкового боргу і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством самостійно було сплачено суму узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкових декларацій, що підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги податкового органу є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень - звертатись до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи ( п.87.11 ст.87 ПК України).

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що стягнення податкового боргу можливе лише у разі підтвердження узгодженості відповідного грошового зобов'язання.

Разом з тим, як вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовано податковим органом, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 № 0097601501 було направлено підприємству разом з актом поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 10, кв. 218, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Вказана поштова кореспонденція відповідачем отримана не була та повернута відправнику із відміткою відділення поштового зв'язку про повернення, у зв'язку із "неповною адресою", що підтверджується рекомендованим повідомленням та поштовим конвертом, копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с.12)

Пунктом 58.3 ст.58 Податкового Кодексу України ( далі - ПК України) визначений порядок надіслання платникові податкового повідомлення - рішення, зокрема, приписами вказаної норми встановлено, що у разі, якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З огляду на те, що саме податковим органом була допущена помилка у зазначенні вірної адреси платника податків, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 № 0097601501 не вважається узгодженим та не може бути включене до складу суми податкового боргу.

Також в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія банківської виписки з особового рахунку від 05.03.2014, з якої вбачається здійснення відповідачем оплати у розмірі 1400,00 грн. до бюджету за ознакою 101, призначення платежу: податок на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, що спростовує доводи податкового органу щодо несплати відповідачем самостійно задекларованої суми грошового зобов'язання за податковою декларацією № 9091050789 від 03.03.2014 у розмірі 1400,00 грн. (а.с.50)

Інших доказів на підтвердження заявленої суми боргу, податковим органом не надано, що виключає можливість суду апеляційної інстанції дійти висновку про доведеність розміру узгоджених сум податкового боргу, заявлених до суду по даній справі, або ж перевірити їх розрахунок на підставі тих доказів що надані податковим органом на вимогу суду апеляційної інстанції.

У межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.. 205 ,206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі № 804/20167/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 30.06.2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник