Ухвала суду № 46189453, 15.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2015 рокусправа № 804/14503/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року

у справі № 804/14503/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2014 № 0000161501,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайріс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161501 від 14.08.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 506130 грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жодною нормою Податкового кодексу України не заборонено відображати залишок від'ємного значення в рядку 24 декларації з ПДВ в разі оскарження податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму залишку від'ємного значення, а відтак до моменту судового розгляду спору з приводу правомірності податкового повідомлення-рішення №0000631501 від 23.12.2013 відсутні правові підстави для проведення будь - яких коригувань в податковій звітності, зокрема, відображення в такій звітності результатів документальної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до невірного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ТОВ «Дайріс» подав податковому органу (відповідачу) податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, в якій до складу податкового кредиту віднесено суму у розмірі 506130,00 грн., яка відображена у складі рядка 24 декларації.

Вказана сума у розмірі 506130,00 грн., зменшена за вересень 2013 року на підставі податкового повідомлення - рішення від 23.12.2013 № 0000631501 ( форма «В4»).

При цьому постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 у справі № 804/1097/14 означене вище податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000631501 визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 № 804/1097/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 у справі № 804/1097/14 залишено без змін.

Отже на час подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 у справі № 804/1097/14 про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000631501 законної сили не набрала.

Відповідачем проведена камеральна перевірка щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації позивача з ПДВ за травень 2014 року від 17.06.2014 № 9034325208, за результатами якої складено акт № 5095/151/33771165 від 18.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), на суму 506130,00 грн.

Вказаний висновок зроблений податковим органом з огляду на результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, зафіксовані в акті від 29.11.2013 № 2371/15-1/33771165 з питання правильності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість ТОВ «Дайріс» за вересень 2013 року, та прийняте з цього приводу податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000631501 (про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ряд. 24 декларації) на суму 506130,00 грн.

Враховуючи незакінчену процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000631501, податковий орган в акті камеральної перевірки від 18.07.2014 зазначив, що підприємством безпідставно у рядках 21 (21.2) та 24 податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року задекларовано суму від'ємного значення у розмірі 506130,00 грн. (перенесено залишок суми у вказаному розмірі з р. 24 декларації з ПДВ за вересень 2013 року) та не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за травень 2014 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

На підставі акту перевірки № 5095/151/33771165 від 18.07.2014 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000161501 від 14.08.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 506130,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлений ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за правилами п.200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позиція податкового органу щодо порушення позивачем ст.200 ПК України в даному випадку полягає в тому, що оскільки на час проведення перевірки 18.07.2014 податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000631501 перебуває в процедурі оскарження та вважається неузгодженим, право на використання неузгодженої суми 506130,00 грн. у платника податків виникає лише після набрання судовим рішенням законної сили, така сума не враховується у рядку 24 податкової декларації з ПДВ, а повинна відображатися у рядку 21.3.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість таких висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пп.4.6.7 пп.4.6 п.4 Розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, що діяв на час складення позивачем податкової декларації за вересень 2013 року, рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678 (що діяв на час подання позивачем податкової декларації за травень 2014 року), залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Проте вказані норми слід застосовувати з урахуванням приписів Податкового кодексу України та інших Законів, що регулюють питання податкового обліку.

Жодна норма закону не покладає на платника податків обов'язку відображення в податковій звітності результатів попередніх перевірок податкових органів, тобто висновків про завищення або заниження таким платником податків відповідних сум грошових зобов'язань.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 № 678, до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку (п.8 Розд. ІІІ вказаного Порядку).

Вказані приписи відповідають вимогам ст.ст.3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV.

Крім того, відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже результати проведеної податковим органом перевірки підлягають відображенню в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість виключно на підставі прийнятого податковим органом відповідного податкового повідомлення-рішення та за умови узгодження, визначеного в ньому грошового зобов'язання.

Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами, встановленими в ст.56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів (п. 56.2 - 56.3 ст.56 Податкового кодексу України)

За приписами п.56.5 ст.56 Податкового кодексу України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили (п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012).

Згідно цієї ж норми, після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

З огляду на наведені правові норми, приймаючи до уваги, що на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було відсутнє судове рішення, що набрало законної сили та яке б встановило правомірність висновків податкового органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року, апеляційний у вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000161501 від 14.08.2014.

Як встановлено вище, сума зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначена податковим органом згідно акту перевірки 29.11.2013 № 2371/15-1/33771165, на момент заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року не була узгодженою в розумінні приписів Податкового кодексу України, тобто визначені відповідачем зобов'язання не підлягали виконанню, відповідно, не підлягали відображенню в податковій декларації.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 804/14503/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко