Ухвала суду № 46188380, 06.07.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

06 липня 2015 рокуСправа № 817/1850/15 м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Городоцького виправного центру (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання дій незаконними, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Городоцького виправного центру (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 02.02.2015 начальником Городоцького виправного центру (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області підполковником внутрішньої служби Томашуком Ю.М., про тимчасове поміщення засудженого ОСОБА_1 до окремої камери ДІЗО на загальних підставах; визнати незаконними дії адміністрації Городоцького виправного центру (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області по триманню засудженого ОСОБА_1 у окремій камері ДІЗО у період з 02 лютого по 08 квітня 2015 року.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 кримінальне судочинство визначається як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо тримання у період з 02 лютого по 08 квітня 2015 року у окремій камері ДІЗО засудженого ОСОБА_1, який у Городоцькому виправному центрі (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області відбував покарання з 17.08.2013 по 08.04.2015.

Правовий порядок регулювання питань виконання рішень суду у кримінальній справі встановлений Кримінально-виконавчим кодексом України. Відповідно до статті 4 Кримінально-виконавчого кодексу України підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також Закон України про амністію та помилування.

Порядок застосування заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, регулюється главою 19 Кримінально-виконавчого кодексу України. Так, відповідно до статті 132 КВК України, за порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення, в тому числі поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб.

Порядок оскарження дій службових осіб органів виконання покарань передбачений статтею 134 Кримінально-виконавчого кодексу України. Згідно частини 13 вказаної статті засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.

Однак, посадові особи, яким надано право застосовувати заходи стягнення, передбачені статтями 130-132 цього Кодексу, виконують не владні управлінські, а процесуальні функції, і спори, що виникли між сторонами по даній справі та пов'язані з реалізацією таких повноважень не належать до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Тому, Городоцький виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області як місцевий орган управління кримінально-виконавчої служби в області, який забезпечує проведення у життя державної політики у сфері виконання кримінальних покарань у виді обмеження волі, при реалізації ним своїх функцій щодо виконання покарань, не є суб'єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України, не здійснює владні управлінські функції, і не може бути відповідачем у справах про оскарження його рішень, дій щодо поміщення засудженої особи до дисциплінарного ізолятора в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 14 лютого 2014 року у справі №К/999/12945/11, від 11 лютого 2015 року №К/800/40705/13 та у Листі Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 №1619/10/13-09.

Крім того, слід зазначити, що за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, що закріплено статтями 22, 23 Кримінально-виконавчого Кодексу України, а також прокурором.

З огляду на зазначене, цей спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дана справа підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства загальним місцевим судом.

Сума судового збору, сплачена позивачем за подання адміністративного позову у розмірі 73 грн. 08 коп. (чек №01072015153311 від 01.07.2015), підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Городоцького виправного центру (№131) Управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання дій незаконними.

Повернути ОСОБА_1 (адреса знаходження: утримання в Рівненському слідчому ізоляторі № 24 Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області за адресою: вулиця Дворецька, 116, м. Рівне, 33028) з Державного бюджету України (р/р 31211206784002, УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне); код отримувача: 38012714; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; МФО 833017; код класифікації доходів бюджету: 22030001) суму судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп.

Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до частини 5 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.М. Недашківська