Постанова № 46188090, 20.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 березня 2015 року Справа № 814/662/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Первомайської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

до відповідача: ОСОБА_1 (вул. Фрунзе, 161, смт. Сирове, Врадіївський район, Миколаївська область, 56310)

про: стягнення податкового боргу в сумі 1 703,70 грн.,

в с т а н о в и в:

Первомайська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області (надалі позивач, Первомайська ОДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 (надалі відповідач, ОСОБА_1М.) податкового боргу в сумі 1 703,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, який на теперішній час залишається непогашеним.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 5).

Відповідач у судове засідання не зявився. Ухвала суду від 27.02.2015 року про відкриття провадження в адміністративній справі, направлена за адресою відповідача, вказаної позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 22 - 25).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік в органах податкової служби як платник податків (арк. спр. 8, 9).

Відповідно до п. 163.1.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі ПК України) обєктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

ОСОБА_1, резидентом, отримано дохід на території України за 2012 рік на суму 10 224,37 грн., що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачних доходів (арк. спр. 10).

Так, п. 167.1 ст. 167 ПК України, визначено ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; вийграшу в державну та недержавну грошову лотерею.

На виконання відповідної норми, відповідачем подано до Первомайської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік та самостійно визначив податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб - 1 533,70 грн. (арк. спр. 11 - 12).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України, фізична особа зобовязана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Оскільки, сума податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб виникла в 2012 році, то нарахування відповідної суми в особовій картці платника відбулось - 26.06.2014 року на момент подання податкової декларації.

Зазначену суму податкового зобовязання відповідач несплатив до бюджету, у звязку з чим виник податковий борг по податку на доходи фізиичних осіб на суму 1 533,70 грн.

Одночасно з цим, спеціалістами Первомайської ОДПІ 04.07.2014 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1, за результаттами якої було складено акт № 54/17-2906202594 від 04.07.2014 року, яким зафіксовано факт порушення вимог ст. 49 ПК України, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи (арк. спр. 14).

На підставі акту № 54/17-2906202594 від 04.07.2014 року позивачем оформлено та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.07.2014 року, яким ОСОБА_1 були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (арк. спр. 15).

Податкове повідомлення-рішення відповідачем до суду оскаржене не було, сума заборгованості не погашена.

Отже, загальна заборгованість ОСОБА_2 становить 1 703,70 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про заборгованість (арк. спр. 8) та карткою особового рахунку відповідача (арк. спр. 9).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг у сумі 1 703,70 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих