Постанова № 46188072, 20.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 березня 2015 року Справа № 814/656/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Первомайської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

до відповідача: Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію «Бузькі пороги» (с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223)

про: накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, стягнення податкового боргу в сумі 93 634,00 грн.,

в с т а н о в и в:

Первомайська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області (надалі позивач, Первомайська ОДПІ) звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію «Бузькі пороги» та стягнення податкового боргу в розмірі 93 634,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено податковий борг з податку на прибуток, що виник на підставі непогашення податкового повідомлення-рішення. Одночасно з цим, відсутність майна, на яке може бути джерелом погашення боргу, на думку позивача, є підставою для накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 5). Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомений належним чином (арк. спр. 21).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік в органах податкової служби як платник податків (арк. спр. 9, 10).

08.08.2014 року спеціалістами Первомайської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію «Бузькі пороги» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.08.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.08.2014 року, за результатами якої було складено акт № 2340/22/05410435 від 08.08.2014 року (арк. спр. 16 - 20, далі акт перевірки).

На підставі акту перевірки Первомайською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.08.2014 року, відповідно до якого загальна заборгованість відповідача за узгодженими грошовими зобовязаннями з податку на прибуток становить 93 634,00 грн., з яких за основним платежем 73 683,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 19 951,00 грн. (арк. спр. 14).

Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.08.2014 року відповідачем отримане 02.09.2014 року (арк. спр. 14а), але до суду оскаржене не було.

Отже, заборгованість відповідача становить 93 634,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про податковий борг (арк. спр. 11), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (арк. спр. 12) та карткою особового рахунку відповідача (арк. спр. 13).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі ПК України) сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 ПК України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем на підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 984-25 від 01.10.2014 року на суму 93 634,0 грн., яка отримана відповідачем 03.10.2014 року (арк. спр. 21). Вимога до суду не оскаржена, сума боргу відповідачем не погашена.

Як слідує з довідки управління Держземагентства у Первомайському районі Миколаївської області № 3537 від 17.10.2014 року (арк. спр. 25) та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2014 року (арк. спр. 22 - 23) у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення боргу.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність передумов для накладення арешту на кошти відповідача, а тому позов підлягає задоволенню в частині накладення арешту на кошти в частині 93 634,00 грн.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з рахунків у банках Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію «Бузькі пороги» (код ЄДРПОУ 05410435) податковий борг у сумі 93 634,00 грн. (девяносто три тисячі шістсот тридцять чотири гривні 00 копійок)

3. Для забезпечення податкового боргу в сумі 93 634,00 грн., накласти арешт на кошти Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію «Бузькі пороги» (с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223, код ЄДРПОУ 05410435), що знаходяться в банку:

- р/р № 26008396587, АТ «ОСОБА_1 АВАЛЬ» м. Києві, МФО 380805.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих