Постанова № 46187880, 03.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 року справа№810/1980/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача-ТОВ "Агропромбудіндустрія" заборгованість по витратах на відшкодування виплати і доставки пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1068,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ являється платником страхових внесків.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку установи та організації за рахунок власних коштів зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1068,15 грн.

В призначений для розгляду справи час уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскільки позивачем обставини позовної заяви не доведені, з урахуванням того, що підприємство відповідача знаходиться в стані припинення у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, зазначив, що позивач мав би давно зняти відповідача з реєстрації платника внесків до ПФУ та передати його реєстраційну справу до архіву. Натомість вказав, що наразі товариство "Агропромбудіндустрія"розглядає вимоги кредиторів виключно в порядку, визначеному ст.112 ЦК України.

Дослідивши наявні у справі докази з наданням їм відповідної правової оцінки, з'ясувавши фактичні обставини справи та доводи, наведені відповідачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до статті 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, ( далі Інструкція).

Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками N 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають. Згідно п. 6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п. 6.8 вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Його працівнику пільгова пенсія була призначена відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788-XII, що підтверджується доданими до справи письмовими доказами, а тому суд приходить до висновку, що відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Згідно до п.6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З зазначеного вбачається, що після призначення пенсії на пільгових умовах, органи Пенсійного фонду України здійснюють розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б»-«з» ст.13 Закону №1788-XII. Форма розрахунку та порядок його складання затверджено Інструкцією № 21-1 з зазначенням особи пенсіонера, місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, загальний пільговий стаж та стаж роботи на даному підприємстві. Вказаний розрахунок направляється на підприємство та є підставою для відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій.

Судом встановлено, і це вбачається з розрахунку суми позовних вимог,станом на квітень 2015 р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по гр. ОСОБА_1 за період з 01.04. по 27.04.2015 р. у загальному розмірі 1068,15 грн.

Згідно приписів Інструкції № 21-1 (п.6.4, п.6.8, п.6.9) розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є документом, на підставі якого виникає обов'язок підприємства щодо відшкодування пільгових пенсій.

Доводи відповідача щодо незаконності визначення суми боргу у зв'язку із припиненням ним підприємницької діяльності (товариство знаходиться в стані припиненя) суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки згідно частини 5 статті 111 Цивільного Кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру відповідного запису. Згідно наданого відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа відповідач знаходиться в стані припинення, тобто не є ліквідованою, що спростовує доводи відповідача про неможливість виконання ним обов'язків зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов. Натомість, доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 1068,15 грн. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія" (код ЄДРПОУ 13728565) на користь управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області 1068,15 (тисячу шістьдесят вісім) грн.15 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.