Постанова № 46187802, 07.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року № 810/625/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року у сумі 3 129,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2015 року. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та розділ 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з тим, що витрати на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають відшкодуванню за його рахунок. Зокрема, вважає, що ОСОБА_1 пенсія призначена на підставі п. в ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, а тому витрати на її доставку повинні відшкодовуватись за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, зазначив, що пенсіонер ОСОБА_2 працював у нього лише з серпня 2006 року по серпень 2013 року, а тому витрати на виплату і доставку його пенсії повинні відшкодовуватись усіма підприємствами на яких він працював на роботах, включених до Списку № 2 пропорційно відпрацьованому часу.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову та розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці Ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» є юридичною особою, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2), згідно з вимогами частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з 2015 року, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у звязку з виплатою та доставкою пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за січень 2015 року у загальній сумі 3129,99 грн.

Вказаний розрахунок направлено засобами поштового звязку 19.01.2015 та отримано відповідачем 22.01.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У звязку з несплатою відповідачем зазначеної заборгованості у добровільному порядку позивачем було подано даний адміністративний позов до суду.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено п.п. а та п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди п.п. 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п. 6.4, п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.п. 6.8 п. 6 названої Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону № 1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Крім того, 1 січня 2015 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до вимог абз. 4 п. 1 ст. 32 Закону № 400/97-ВР для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи слідує, що особи, яким позивачем виплачено пенсію за січень 2015 року, працювали у відповідача і їм призначена пільгова пенсія на підставі п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII.

Зокрема, ОСОБА_1 працював у відповідача трактористом-машиністом, ОСОБА_2 - електрозварником, що підтверджується довідками уточнюючими характер роботи.

У січні 2015 року зазначеним пенсіонерам виплачено пенсію у сумі: ОСОБА_2 1397 грн. 53 коп.; ОСОБА_1 1732 грн. 46 коп., що підтверджується довідками.

Також, наявна у відповідача заборгованість підтверджується:

- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2015 року, згідно з яким 3129 грн. 99 коп. підлягає до сплати. Вказаний розрахунок було отримано відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з якою 3129 грн. 99 коп. підлягає відшкодуванню.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача, оскільки вони повністю спростовуються наданими позивачем документами.

Так, твердження представника відповідача про те, що пенсіонер ОСОБА_2 працював у відповідача лише з серпня 2006 року по серпень 2013 року спростовується наявною в матеріалах справи довідкою, уточнюючою особливість характеру роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 8 травня 2013 року № 227.

Згідно з цією довідкою загальний стаж роботи ОСОБА_2 у відповідача складає 12 років 6 місяців.

Крім того, судом враховано, що названа особа звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пільгової пенсії лише на підставі довідки відповідача від 8 травня 2013 року № 227.

Щодо доводів відповідача про те, що пенсіонеру ОСОБА_1 пенсія призначена згідно з п. в ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII, а тому витрати на її доставку підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України суд зазначає наступне.

Згідно абз. 5 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж ст. 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1, 2 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 п.п.1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, відповідно до вимог ст. 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті ст. 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону № 1788-XII.

Наведене свідчить, що відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, які відповідно до Інструкції, призначені працівникам відповідача згідно з п. а, б з ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом України, зокрема, в постановах у справах № 21-178а11, № 21-69а10, № 21-116а11.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 3 129 грн. 99 коп., а отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159 163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (ідентифікаційний код 04687301) на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (ідентифікацій код 22200840) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року у сумі 3 129 (три тисячі сто двадцять девять) грн. 99 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.