Постанова № 46186955, 26.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 січня 2010 року Справа № 2а-6522/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

за участю представників :

від позивача ОСОБА_1, довіреність №05-01/1 від 05.01.2010

ОСОБА_2, довіреність №05-01/3 від 05.01.2010

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1 від 11.01.2010

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Світ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Світ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними податкових повідомленнь-рішеннь №0058311502/0 від 07.07.2009, №0058311502/1від 10.08.2009, №0058311502/2 від 24.11.2009.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема зазначивши, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» ним правомірно включено до складу податкового кредиту у 2009 році суми, відповідно до податкових накладних за 2006 -2007 роки, оскільки датою виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначене підтверджується

листом ДПА України від 10.08.2006 № 15155/7/16-1517-10.

Крім того, пп. 7.4.5 ст. 7 цього ж закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Таким чином, закон обмежує право включення до податкового кредиту за відсутності обов'язкового за законодавством документа - податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з урахуванням уточнень позовних вимог просить визнання незаконними податкові повідомлення-рішення №0058311502/0 від 07.07.2009, №0058311502/1 від 10.08.2009, №0058311502/2 від 24.11.2009.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов. Зокрема зазначивши, що відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього ж закону у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів ( послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яке є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів.

А тому, платник податків, який не отримав податкову накладну, але сплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). ОСОБА_2 звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного закону є податкова накладна та перераховані у даному підпункті Закону документи, які є підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Крім того, на думку відповідача, позивачем взагалі не зазначено причину з якої податкові накладні одержані із запізненням майже на три роки.

З огляду на вищевикладене, відповідач зазначає, що законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Окрім зазначеного відповідач посилається на те, що при адміністративному оскарженні податкового повідомлення - рішення ТОВ «Авіто Світ» не зазначає та не надає доказів отримання накладних із запізненням, не обґрунтовує причину по якій не скористалося правом подання до податкового органу скарги на контрагентів, які у визначений законодавством строк не надали та не виписали податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.06.2009 було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість про що складено акт № 1339 від 26.06.2009, яким встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме : товариством неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 335 434,79 грн. у січні та квітні 2009 року. В декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року до податкового кредиту включена сума 272 563,90 грн., в декларацію за квітень 2009 року до податкового кредиту включена сума 62 870,89 грн., що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість. З викладеними в акті порушеннями позивач не погодився та надав до акту заперечення № 1-07 від 01.07.2009.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ винесено Податкове повідомлення - рішення № 0058311502/0 від 07.07.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання у розмірі 503 152,19 грн., з яких за основним платежем 335 434,79 грн. та штрафні санкції 167 717,40 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав первинну скаргу від 17.07.2009 №17-1 на зазначене рішення. За результатами розгляду скарги відповідачем винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.09.2009 № 12056/10/25-002, яким первинна скарга позивача залишена без змін, крім того, винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0058311502/1 від 10.08.2009.

Не погоджуючись з винесеним ДПІ рішенням позивач звернувся з повторною скаргою №18/1 до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та отримав рішення про розгляд скарги № 5276/10/25-020 від 19.11.2009, яким також залишено без змін скаргу позивача, крім того, винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0058311502/2 від 24.11.2009.

Судом встановлено, що відповідно до акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларацій з податку на додану вартість за січень - квітень 2009 року, пп. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Крім того, наказ Державної податкової адміністрації України від 17 липня 2006 року N 416, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 році за № 872/12746 визначає інші випадки, коли складається акт камеральної перевірки - це наявність арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку), або якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Виходячи з даних податкових декларацій за січень та квітень 2009 року, позивачем не було заявлено сум до бюджетного відшкодування, уточнюючих розрахунків не подавалось, арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Пунктом 3.1 Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», також встановлено терміни проведення документальних невиїзних перевірок - 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином строк складання акта камеральної перевірки по декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року сплинув 22.03.2009, а за квітень 2009 року - 19.06.2009.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено, включення відповідних сум до податкового кредиту у звітному періоді за умови здійснення однієї з двох податкових подій. Якщо наявність однієї з податкових подій не відповідає цим вимогам, то скористатися підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, це не обов'язок, а право платника податку.

Так відповідно до пп.7.5.1 ст. 7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому пп. 7.4.5 ст. 7 цього ж Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, закон обмежує право включення до податкового кредиту за відсутності обов'язкового за законодавством документа - податкової накладної.

Відповідно до вимог п. п. 7.2.6 ст. 7 зазначеного закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, датою виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні.

Зазначене підтверджується листом ДПА України від 10.08.2006 № 15155/7/16-1517-10 яким роз'яснено, що враховуючи порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням (за умови виконання норм пп. 7.4.1 Закону) включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. При цьому необхідно враховувати терміни позовної давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту».

Тобто строк, встановлений Законом №2181, 1095 днів ТОВ «Авіто Світ» не порушено.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, нормами цього Закону визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимога законодавства.

Крім того, повноту та правильність формування податкового кредиту податку на додану вартість за квітень, листопад, грудень 2006 року перевірено згідно акту № 49\23-1\34156257 від 21.05.2007, про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2006 по 31.12.2006, а податкового кредиту за серпень та вересень 2007 року перевірено згідно акту № 93\23-2\34156257 від 08.08.2008, про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008. Фактів заниження податкового кредиту за вищевказані періоди перевіркою не встановлено. У висновках вказаних актів перевірок зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає.

Отже суд приходить до висновку, що донарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 503 152,19 грн. є не правомірними, а отже податкові повідомлення рішення № 0058311502/0 від 07.07.2009, №0058311502/1 від 10.08.2009, №0058311502/2 від 24.11.2009 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Світ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними податкові повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0058311502/0 від 07.07.2009, №0058311502/1 від 10.08.2009, №0058311502/2 від 24.11.2009.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01.02.2010.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4