Постанова № 46186859, 21.12.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року Справа № 2а-5970/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність №09/3305 від 26.06.2009

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність №б/н від 21.12.2009

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м. Запоріжжя до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0 від 11.09.2009.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0 від 11.09.2009.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в уточненнях позовних вимог. Зокрема зазначивши, що документи, які надавалися позивачем під час проведення перевірки, є такими що підтверджують розрахунки готівкою з приватними підприємцями на суму 4 360 грн.,а відповідно застосування штрафних санкцій в сумі 4 360 грн. (у розмірі сплачених коштів) на підставі п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 (далі - Указ № 436) є безпідставним.

Крім того, позивач зазначив, що застосовуючи штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не приймає до уваги строки застосування штрафних санкцій, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0 було складено 11 вересня 2009 року.

Тобто, для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення, що сталися до 11 вересня 2008 року у СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не має законних підстав.

Таким чином, штрафні санкції у вересні 2009 року, на суму порушення в розмірі 9315 грн. та 823,86 грн., не можуть бути застосовані, оскільки строк застосування штрафних санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, минув.

Позивач вважає, що сума штрафних санкцій у розмірі 7137,61 грн. нарахована йому безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, на підставі наведеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме : визнати протиправним та5970 скасувати рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій № 0000880805/0 від 11.09.2009 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 7 137,61 грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов. Зокрема зазначивши, що при перевірці за період з 01.04.2007 по 31.03.2009 встановлено, що підприємством проводились розрахунки на суму 5 451,06 грн. та 263 грн. без подання підзвітною особою платіжного документа, який би підтверджував, сплату покупцем готівкових коштів, або надавались документи, які не відповідають визначенню «розрахунковий документ».

Таким чином відповідач вважає, що позивачем порушено п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та пп. 1.6 п.1 р.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», а саме проведення розрахунків без подання одержувачем (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на суму 5 714,06 грн.

Також відповідачем під час перевірки встановлені порушення п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, тобто перевищені строки використання виданої під звіт готівки на суму 9315,0 грн.

Крім того, застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009.

За наслідками перевірки було складено акт від 31.08.2009 № 144/08-05/03345716, на підставі якого 11.09.2009 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0, яким відповідно, підприємству визначено суму штрафу у сумі 8 042,81 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 2.11 пп. 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в МЮУ за № 40/10320 від 13.01.2005 із змінами та доповненнями, та пп. 1.6 п.1 р. 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, а саме: підприємством проводились розрахунки без подання одержувачем (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 5714,06 грн., а саме: до авансових звітів підзвітними особами не надавались підтверджуючи документи, або надавались документи, які не відповідають визначенню «розрахунковий документ».

З приводу вищезазначеного правопорушення судом встановлено, що працівниками підприємства ВАТ «Запоріжгаз» у приватних підприємців було придбано послуг (товару) на суму 4360 грн., яка не підтверджується належними документами, а саме відсутні свідоцтва про сплату єдиного податку приватних підприємців, які надавали послуги (товар).

Відповідно до п.1.12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон №59 від 13.03.1998 витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів тощо.

Згідно з пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до підтверджуючих документів, що засвідчують вартість понесених витрат відносяться документи «у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо».

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює виключний перелік документів, що можуть розглядатися як платіжний документ. Таким чином будь-якій документ, що підтверджує факт понесення витрат, є підтверджуючими документами.

З огляду на зазначене, документи, які надавалися підзвітними особами, мають статус підтверджуючих документів, тобто документів, що підтверджують розрахунки готівкою з приватними підприємцями.

Отже, в даному випадку має бути застосована норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої будь-які документи, що підтверджують факт понесення витрат, є підтверджуючими документами.

Що стосується посилання відповідача щодо відсутності Свідоцтва про сплату єдиного податку, суд також вважає їх безпідставними.

У випадку обрання спрощеної системи оподаткування приватні підприємці звільняються від обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки. Відповідно вони звільняються від обов'язку надавати покупцям товарів (робіт, послуг) розрахункові документи, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, для таких фізичних осіб - підприємців не передбачені і іншими нормативними документами форми платіжних документів.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04.12.1990: «Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів».

Відповідно до ст.15 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995:

«Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України».

Жодна норма чинного законодавства не зобов'язує (як і не надає право) підприємствам (його працівникам) перевіряти продавців товарів (робіт, послуг) на предмет того чи розповсюджується Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на них чи ні, або вимагати надання копій свідоцтва про сплату єдиного податку від постачальників товарів (робіт, послуг) у підтвердження факту здійснення господарської операції.

Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані копії платіжних документів, що підтверджували факт придбання товарів (послуг) у приватних підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 4360 грн.

Суд дослідив надані докази та дійшов висновку, що копії платіжних документів, які надавалися приватними підприємцями під час проведення розрахунків за товари (послуги), для яких закон не встановлює чіткого порядку складання, є належними документами, які підтверджують витрати у звязку з відрядженням.

Таким чином, розрахункові операції з приватними підприємцями на суму 4360 грн. підтверджені підзвітними особами ВАТ «Запоріжгаз» у відповідності до вимог чинного законодавства, тому застосування штрафних санкцій в сумі 4360 грн. (у розмірі сплачених коштів) на підставі п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995 є безпідставним.

Крім того, позивач в уточненому позові з приводу зазначеного правопорушення на загальну суму 5714,06 грн., не погоджується не лише із сумою 4360 грн., але і з сумою 448,86 грн., оскільки вважає що строк застосування штрафних санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, минув.

В уточненому позові позивач вказує суму 823,86 грн., яка зазначена у додатку №3.5.3.1. до акту перевірки, який стосується порушення п. 2.11 пп. 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в МЮУ за № 40/10320 від 13.01.2005 із змінами та доповненнями, та пп. 1.6 п.1 р. 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59. Згідно додатку №3.5.3.1. суму порушення 823,86 складається з суми порушення 448,86 грн.( оскаржується позивачем як пропущений строк застосування штрафних санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України) та суми 375 грн., яка увійшла в оскаржувану суму 4360 грн. (оскаржується законність платіжних документів, що підтверджували факт придбання товарів (послуг) у приватних підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування)

Таким чином, позивач оскаржує неправомірність нарахування штрафних санкцій за правопорушення які зазначені у п.6 висновків акту перевірки від 31.08.2009 у сумі 448,86 грн.( це сума по платіжним документам згідно додатку 3.5.3.1. акту перевірки, яка не включає сум по платіжним документам з особами які обрали спрощену систему оподаткування) з та у п.7 висновків вище зазначеного акту перевірки у сумі 9315 грн. (порушення п. 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, тобто перевищені строки використання виданої під звіт готівки, які відображені у додатку 3.5.3.2. акту перевірки) обгрунтовуючи свої позовні вимоги порушенням ст. 250 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

При цьому суд враховує, що фінансові санкції у вигляді штрафу, передбачені ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.07.1995 за своєю суттю є адміністративно-господарськими і можуть бути застосовані протягом строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0 було складено 11 вересня 2009 року, а правопорушення на суму 448,86 грн., які зазначені у додатку №3.5.3.1. до п.6 висновків акту перевірки та правопорушення на суму 9315 грн., які зазначені у додатку №3.5.3.2. до п.7 висновків акту перевірки, вчинені до 11.09.2008, відповідно застосування штрафних санкцій передбачених ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є незаконним оскільки строк застосування штрафних санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, минув.

На підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» здійснюється нарахування штрафних санкцій, відповідно, можливо розрахувати і безпідставно нараховані штрафні санкції :

-за правопорушення на суму 4360 грн. та 448,86 грн. у розмірі сплачених коштів, а саме 4360 грн.+448,86 грн.

-за правопорушення на суму 9315 грн. у розмірі 25% виданих під звіт сум, а саме 2 328,75 грн.

Таким чином, загальна сума безпідставно нарахованих штрафних санкцій складає 4360 грн.+448,86 грн. + 2 328,75 грн. = 7137,61 грн.

Відповідно до ч. 2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Пунктом 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).

Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3,40 грн. Таким чином слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача обґрунтовані та підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000880805/0 від 11.09.2009 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000880805/0 від 11.09.2009 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 7 137,61 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» 3,40 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.12.2009.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3