Постанова № 46186113, 05.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року 16:55Справа № 808/7606/14 Провадження № ДО/808/809/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.ІО. та представників

позивача:ОСОБА_1,

відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ЦИНК»

до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобовязання утриматися від вчинення певних дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 листопада 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ЦИНК» (далі позивач або ПрАТ «ЦИНК») до Констянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі відповідач або Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №0001112201-2791 від 04.07.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ «Цинк» щодо сплати податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 27924,00 гривень, прийнятого на підставі ОСОБА_2 № 206/05-14-22-01-13-32609581 від 10.06.2014 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Цинк», код ЄДРПОУ 32609581, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 року» повністю.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №0001112201-2790 від 04.07.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання ПрАТ «Цинк» щодо сплати податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 44274 грн., прийнятого на підставі ОСОБА_2 №206/05-14-22-01-13-32609581 від 10.06.2014 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Цинк», код ЄДРПОУ 32609581, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013» в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в розмірі 19194 грн.; в тому числі за основним платежем 12796 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6398 грн.

3.Зобов'язати Костянтинівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області утриматися від використання та внесення протиправних висновків про порушення ПрАТ ПрАТ «Цинк» ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-ІІІ, ст.17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напівфабриката (оксидацинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація) до відповідних інформаційних баз контролюючих органів та передачі вказаної інформації іншим органам державної влади.

Ухвалою суду від 08.12.2014 відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 грудня 2014 року.

Провадження у справі зупинялось до 20.01.2015. Ухвалою суду від 20.01.2015 провадження у справі зупинено до 05.02.2015.

05.02.2015 провадження у справі поновлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. На обґрунтування позову зазначає, що позивач мав всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями, а тому висновки податкової інспекції щодо порушення позивачем вимог пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ПрАТ «Цинк», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 18616 грн., в т.ч. за 2013 рік на 18 616 грн.; п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПрАТ «Цинк», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 12796,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. А отже, вважає податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті необґрунтовано, у звязку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати в оскаржуваних частинах. Крім того, вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст.17 Закону України «Про відходи», оскільки ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напівфабриката (оксидацинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація), оскільки на здійснення господарської діяльності з даного виду господарської діяльності лише за наявності ліцензії відповідним Переліком не передбачено.Просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у наданих запереченнях. Вважає висновки акту перевірки про порушення підприємством:пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 18616грн.; п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 29 516грн.; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в результаті чого надано звіт за 1 квартал 2013 року про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з недостовірними відомостями; ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст.17 Закону України «Про відходи», оскільки ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напівфабриката (оксидацинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація) відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними.Вважає спірні податкові повідомлення - рішення такими, що винесені у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 05.02.2015 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 20.05.2014 по 02.06.2014, на підставі наказу начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №348 від 19.05.2014 фахівцями відповідача, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Цинк» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки №206/05-14-22-01-13-32609581 від 10.06.2014 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення:

- вимог пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Цинк» занижено податок на прибуток на суму 18616 гри., вт.ч. за 2013 рік на 18 616 грн.;

- п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Цинк» занижено податок на додану вартість на загальну суму 29516 грн., в т.ч. у квітні 2012 року на 16720 грн., у січні 2013 року на 12796 грн.;

- п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в результаті чого надано звіти за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2013 року про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з недостовірними відомостями,

- ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775- ІІІ, ст.17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напівфабриката (оксида цинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація). Отримано доходи від реалізації цинкового купоросу на суму 1317,6 тис. грн., та від послуг з переробки давальницької сировини 1674 тис. грн.; собівартість реалізованої продукції складає 974,9 тис. грн., собівартість наданих послуг - 1550 тис. грн.

Не погоджуючись з висновками та фактами, викладеними в акті, 23.06.2014 ПрАТ «Цинк» склав заперечення вих. № 124 до акту.

Відповідь на заперечення до акту перевірки від 23.06.2014 №124 надана відповідачем 01.07.2014 №2677/10/05-14-22-01-13-3. У відповіді відповідач виклав аргументи, викладені в акті, та зазначив, що, викладені в акті висновки відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними.

На підставі матеріалів перевірки, 04.07.2014 відповідачем прийняті:

-податкове повідомлення-рішення №0001112201-2791 про збільшення суми грошового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 27 924 грн.;

-податкове повідомлення-рішення №0001112201-2790 про збільшення суми грошового зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 44 274 грн.

Не погодившись з прийнятимиподатковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

І. Щодо донарахування податку на прибуток підприємств згідно з податковим повідомленням рішенням від 04.07.2014 №0001112201-2791, яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 27 924 грн., у тому числі за основним платежем 18 616 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9 308 грн.

Визначена відповідачем у зазначеному податковому повідомленні рішенні сума нарахована, на думку відповідача, у звязку із неправомірним віднесенням позивачем до складу валових витрат:

-суми вартості придбаного сплаву цинкового в розмірі 63978,33 грн. не підтвердженою первинними документами;

-прямих витрат на оплату праці водія - експедитора ОСОБА_3 в розмірі 33 460 грн., робота якого не повязана з господарською діяльністю позивача;

-суми заборгованості ліквідованого 04.04.2013 ТОВ «Мартенсіт-2010» в розмірі 539 грн. до складу доходів по рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток ПрАТ «Цинк» за 2013 рік (безнадійної заборгованості).

Так, в акті перевірки зазначено, що:

1) У бухгалтерському обліку ПрАТ «Цинк» (субрахунок 201 «Сировина та матеріали») у січні 2013 року оприбутковано сплав цинковий у кількості 6700 кг на суму 63978,33грн., отриманий від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», який в подальшому включено до складу матеріальних витрат та собівартості реалізованої продукції.

За умовами договору №111031 від 31.10.2011, 16.01.2013 ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» поставило в адресу ПрАТ «Цинк» сплав цинковий у кількості 6700 кг на суму 63978,33 грн., який в подальшому включено ПрАТ «Цинк» до складу матеріальних витрат та собівартості реалізованої продукції.

До перевірки надано товарно- транспортну накладну від 16.01.2013 №ТС-0000010, згідно з даними якої сплав цинковий у кількості 6700кг на суму 63978,33 грн. від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» перевозився ПрАТ «Цинк» автомобілем НОМЕР_1 з пункту навантаження - м.Донецьк до пункту розвантаження -м.Краматорськ.

Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства автомобіль НОМЕР_1 у січні 2013 року не використовувався: відсутні шляхові листи, не проводилося списання палива на роботу цієї машини.

Товарно -транспортна накладна, що підтверджує надходження від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» до ПрАТ «Цинк» за фактичною адресою: м.Костянтинівка,вул.Б.Хмельницького, сплаву цинкового на суму 63978 грн. у січні 2013 року до перевірки не надано.

На підставі викладеного, податковою зроблено висновок про відсутність у ПрАТ «Цинк» первинних документів, що підтверджують навантаження, перевезення (переміщення) розвантаження та отримання в ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» у січні 2013 року сплаву цинкового на суму 63 978грн.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, вимоги до оформлення якого встановлені ст. 9 вказаного Закону та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 24.05.1995.

Відповідно до вказаних норм первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинними документами для господарських операцій з поставки товарів, що містять відомості та фіксують відомості про такі господарські операції, є видаткова накладна, підписана представниками суб'єктів господарювання та скріплена їх печатками, довіреність на особу, уповноважену прийняти товар, та податкова накладна. В подальшому операції з обліку товарів на складі здійснюється із складанням первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів відповідно до Наказу Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

На виконання вимог чинного законодавства України факт придбання ПрАТ «Цинк» товару вартістю 63978,33 грн. у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» підтверджується видатковою накладною № ТС-0000010 від 16.01.2013, податковою накладною №11 від 16.01.2013, а його подальше оприбуткування на складі ПрАТ «Цинк» - карткою складського обліку.

Відповідно до визначення, наведеного в п.1 Наказу Мінтрансу «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 N363 (далі Правила №363) товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.11.1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Правила оформлення документів на перевезення Типові форми єдиної первинної транспортної документації, серед яких ТТН та подорожній лист вантажного автомобіля, затверджені спільним Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995.

Судом встановлено, що ТТН № ТС-0000010 від 16.01.2013, відповідно до якої ПрАТ «Цинк» здійснювало перевезення товару, придбаного у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», була складена відповідно до вимог чинного законодавства України. Як пояснив позивач, описка, допущена у зв'язку з великим документообігом на підприємстві та нестачею бухгалтерських кадрів в визначенні пункту розвантаження є технічною помилкою.

Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України на основі первинних документів визнаються витрати платника податку. Подорожній лист підтверджує витрати, пов'язані із здійсненням перевезень, зокрема витрати на пально-мастильні матеріали та обліку робочого часу водія (лист Міністерства інфраструктури України від 23.07.2013 № 05.2-8/107).

В наданому позивачем подорожньому листі №1601/01 від 16.01.2013, складеного у зв'язку з перевезенням вантажу, придбаного у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», зазначено, що перевезення здійснювалося водієм-експедитором ОСОБА_3 на автомобілі КАМАЗ держ. №АН5532АР з причепом НЕФАЗ держ. №АН4577ХХ; вантаж прямує зі скдаду ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» в м. Донецьк до складу ПрАТ «ЦИНК» в м.Костянтинівка.

В акті перевірки відповідач зазначає, що в січні 2013 року не проводилось списання палива на роботу цієї машина. Проте, судом встановлено, що дане твердження не відповідає дійсності: списання палива на роботу автомобіля проводилося згідно з актом витрачання дизельного пального за січень 2013 року.

Таким чином, господарська операція з поставки ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» в адресу ПрАТ «Цинк» сплаву цинкового у кількості 6700 кг на суму 63978,33 грн. є такою, що підтверджена всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, наданими позивачем.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи, що господарська операція з поставки ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» в адресу ПрАТ «Цинк» сплаву цинкового у кількості 6700 кг на суму 63978,33 грн. підтверджена всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, подальше включення вартості придбаного сплаву цинкового в розмірі 63978,33 грн. до складу матеріальних витрат та собівартості реалізованої продукції є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Отже, податкове повідомлення рішення від 04.07.2014 №0001112201-2791, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12 156 грн. (63978,33 х 19%) є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині у розмірі 6 078 грн. (12 156 х 50%) є також необґрунтованим.

2) Також, в акті перевірки зазначено, що у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 ПрАТ «Цинк» не використовувало у господарській діяльності автомобіль КАМАЗ 54115 держ.номерAH55-32A3, а саме: відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують використання цієї машини у господарській діяльності ПрАТ «Цинк», та не проводилося списання палива на роботу цього автомобіля.

Водієм автомобіля КАМАЗ 54115 держ.номерAH55-32A3 згідно з наказами №42/к від 06.12.2010 та від 30.08.2011 №29/к призначено ОСОБА_3

До перевірки надано табелі обліку робочого часу, що підтверджують відпрацьований робочий час водієм - експедитором ОСОБА_3 та не надано до перевірки документи, що підтверджують зв'язок з господарською діяльністю підприємства роботу водія-експедитора.

Заробітна плата та внески на соціальні заходи водія - експедитора, робота якого не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, у бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Цинк» враховано у складі собівартості реалізованої продукції за період з 01.01.2013. по 31.12.2013 у розмірі 33460грн.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 ПрАТ «Цинк» не використовувало у господарській діяльності автомобіль КАМАЗ 54115 держ. номер AH55-32A3.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль використовувався ПрАТ «Цинк» на підставі договору оренди від 04.01.2011№8/1 та додатків до нього з 04.01.2011 по 26.04.2013 (акт повернення транспортного засобу від 26.04.2013). Документи, що підтверджують використання цієї машини у господарській діяльності ПрАТ «Цинк» та списання палива на роботу цього автомобіля, надавалися під час перевірки. Так, наприклад, вказаний автомобіль використовувався під час перевезення сплаву цинкового у кількості 6700 кг на суму 63978,33 грн. в січні 2013 року.

ОСОБА_3 був прийнятий на роботу згідно з наказом та виконував покладені на нього робочі обов'язки водія-експедитора 1 класу. Згідно з наказами №42/к від 06.12.2010 та № 29/к від 30.08.2011 ОСОБА_3 було призначено водієм автомобіля КАМАЗ 54115 держ. номер AH55-32A3. Після повернення вказаного автомобіля орендодавцеві ОСОБА_3 продовжив працювати водієм на підприємстві та виконувати покладені на нього робочі обов'язки. Документи, що підтверджують відпрацьований робочий час ОСОБА_3, - табель обліку робочого часу - досліджувалися працівниками відповідача під час проведення перевірки.

Отже, суд не погоджується з твердженнямивідповідача, що ПрАТ «Цинк» не надало до перевірки документи, що підтверджують зв'язок з господарською діяльністю підприємства водія- експедитора ОСОБА_3

В період з травня по листопад 2013 року ОСОБА_3 виконував робочі обов'язки згідно з посадовою інструкцією водія-експедитора, затвердженою наказом генерального директора ПрАТ «Цинк» від 22.08.2011 та здійснював поточний ремонт та підтримання автомобільної техніки ПрАТ «Цинк» в робочому стані.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, п.138.6 п.138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п. 138.11 цієї статті...

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку... Згідно з пп.14.1.228 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: ... прямих витрат на оплату праці...». Відповідно до пп.138.8.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи, що чинним законодавством України не передбачено жодних документів для підтвердження зв'язку виконуваних робочих обов'язків водія-експедитора підприємства по ремонту автотехніки підприємства з роботою підприємства, а ПрАТ «Цинк» було надано для перевірки вірно складений табель обліку робочого часу, включення заробітної плати та внесків на соціальні заходи водія-експедитора ОСОБА_3 в розмірі 33460 грн. до складу витрат підприємства для цілей податкового обліку прибутку підприємства в 2013 році суд вважає правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, податкове повідомлення рішення від 04.07.2014 №0001112201-2791 в частині збільшення суми грошового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток у розмірі 6 357 грн. (33 460 х 19%) є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині у розмірі 3 179 грн. (6 357 х 50%) є також необґрунтованим.

Підсумовуючі зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в зазначених вище частинах, а тому податкове повідомлення - рішення від 04.07.2014 №0001112201-2791, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 27 769 грн. 92 коп., у тому числі 18 513 грн. 28 коп. за основним платежем ((33 460 +63 978) х 19%) та штрафних (фінансових) санкції у розмірі 9256 грн.64 коп. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

3) Щодо не включення заборгованості ліквідованого 04.04.2013 ТОВ «Мартенсіт-2010» в розмірі 539 грн. до складу доходів по рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток ПрАТ «Цинк» за 2013 рік, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що до проведення перевірки ПрАТ «Цинк» не було повідомлено про ліквідацію боржника, у зв'язку з чим його заборгованість не вважалася позивачем як безнадійною, а тому була помилково включена до складу валових витрат.

Отже, податкове повідомлення рішення від 04.07.2014 №0001112201-2791 в частині збільшення суми грошового зобов'язання щодо сплати податку на прибуток у розмірі 102 грн. (539 х 19%) є правомірним. Відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині у розмірі 51 грн. (102 х 50%) є також обґрунтованим, а тому у цій частині в позові слід відмовити.

ІІ. Щодо податкового повідомлення рішення від 04.07.2014 №0001102201-2790, яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 44 274 грн.

Позивач оскаржує зазначене податкове повідомлення рішення в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 19 194 грн., в тому числі: за основним платежем 12 796 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6 398 грн.

Визначена відповідачем у зазначеному податковому повідомленні рішенні оскаржувана сума нарахована, на думку відповідача, у звязку із неправомірним віднесенням позивачем до складу податкового кредиту по господарській операції з придбання сплаву цинкового у кількості 6 700 кг на суму 63 978 грн. 33 коп. у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», оскільки не підтверджена належним чином оформленими первинними документами.

Як було встановлено матеріалами перевірки та зазначалося вище, в бухгалтерському обліку ПрАТ «Цинк» (субрахунок 201 «Сировина та матеріали») у січні 2013 року оприбутковано сплав цинковий у кількості 6700кг на суму 63 978 грн. 33 коп., отриманий від ДП «Техноскрапр ТОВ «Скрап».

За умовами договору укладеному з ДП «Техноскрапр ТОВ «Скрап» від 31.10.2011 №111031 постачання продукції здійснюється самовивезенням з м.Донецьк.

До перевірки надано товарно- транспортну накладну від 16.01.2013 №ТС -0000010, згідно з даними якої сплав цинковий у кількості 6700кг на суму 63 978 грн. 33 коп. (ПДВ на 12 796грн.) від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» перевозився ПрАТ «Цинк» автомобілем НОМЕР_2 з пункту навантаження - м.Донецьк до пункту розвантаження -м.Краматорськ.

Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства автомобіль НОМЕР_2 у січні 2013року не використовувався: відсутні шляхові листи, не проводилося списання палива на роботу цієї машини.

Товарно -транспортна накладна, що підтверджує надходження від ДП «Техноскрапр ТОВ «Скрап» до ПрАТ «Цинк» за фактичною адресою: м.Костянтинівкавул.Б.Хмельницького, сплаву цинкового на суму 63978грн. (ПДВ - 12796грн.) у січні 2013року до перевірки не надано.

З вартості сплаву цинкового отриманого ПрАТ «Цинк» у січні 2013року сформовано податковий кредит у розмірі 12 796грн.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг...».

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України,податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вже зазначалось вище, господарська операція по придбанню сплаву цинкового у кількості 6700кг на суму 63 978 грн. 33 коп. у ДП «Техноскрап ТОВ «Скрап» підтверджена належно оформленими первинними документами, а отже й з його вартості у листопаді 2013 року позивачем правомірно сформовано податковий кредит в розмірі 12796 гривень.

Крім того, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість у січні 2013 року на суму 12796 грн., про що йдеться у п. 3.2.2 акту перевірки.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця міжсумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит був сформований позивачем у листопаді 2013 року, а отже й сума ПДВ була зменшена на суму податкового кредиту в листопаді.

Враховуючи, що податковий кредит в розмірі 12796 грн. був сформований на підставі відповідних первинних документів та відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість визначено ПрАТ «Цинк» у відповідності до норм чинного податкового законодавства, а тому донарахування відповідачем податку на додану вартість в розмірі 12796 та відповідних штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 398 грн. є протиправним, та відповідно, податкове повідомлення рішення від 04.07.2014 №0001102201-2790 в цій частиніє необґрунтованим, та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

ІІІ. Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідача утриматися від використання та внесення протиправних висновків про порушення ПрАТ «Цинк» ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-ІІІ, ст.17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР, в результаті чого ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напівфабриката (оксидацинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація) до відповідних інформаційних баз контролюючих органів та передачі вказаної інформації іншим органам державної влади.

В акті зазначено, що відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР, «суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:... мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів».

Відповідно до п.1.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 433, небезпечні відходи - відходи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N1120, відповідно до якого небезпечними відходами є відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Мінприроди, та до Зеленого переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у разі, коли вони містять матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей.

Давальницька сировина - пил газоочистки, перероблена ПрАТ «Цинк» згідно з договором на переробку давальницької сировини, була придбана у ПП «Завод «Імекс Сплав» за договором №3107 від 31.07.2012 пил газоочистки, який, в свою чергу, придбав вказаний товар у ОАО «Белорусскийметаллургический завод» (Республіка Білорусь) в кількості 1000 тн не є небезпечними відходами згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів України вих. №1916/07/3-7 від 17.08.2012, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи вих. № 05.03.02-03/80882 від 13.08.2012 та екологічного паспорту пилу газоочистки.

Враховуючи, що давальницька сировина - пил газоочистки, що використовувалась ПрАТ «Цинк» під час виробництва цинкового купоросу, входить до Зеленого переліку відходів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не містить матеріали, наведені у додатку 2 до вказаного Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей, а отже не є небезпечними відходами (що підтверджується відповідними документами), для поводження з вказаною давальницькою сировиною у ПрАТ «Цинк», суд вважає, шо у позивача був відсутній обов'язок отримувати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

В акті також зазначається, що ПрАТ «Цинк» здійснювало перевезення небезпечних вантажів у квітні 2012 року без наявності відповідної ліцензії.

Проте, згідно зп.2, 3 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ від 25.02.2009 №207 перевезення таких відходів для власних потреб не потребує отримання ПрАТ «Цинк» ліцензії на надання послуг з перевезення небезпечних вантажів.

Разом з цим, у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання відповідача утриматися від використання та внесення висновків про порушення ПрАТ «Цинк» ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 №1775-ІІІ, ст.17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР, в результаті чого ПрАТ «Цинк» здійснювало виробництво цинкового купоросу з напів фабриката (оксидацинка технічного) та з давальницької сировини (небезпечних відходів) без наявності ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація) до відповідних інформаційних баз контролюючих органів та передачі вказаної інформації іншим органам державної влади слід відмовити, оскільки сторонами не надано даказів внесення відповідачем до відповідних інформаційних баз контролюючих органів та передачі вказаної інформації іншим органам державної влади.

Отже, вимоги позивача в цій частині є передчасними.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, спірні податкові повідомлення рішення в зазначених вище частинах підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ЦИНК задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 4 липня 2014 року №0001112201-2791 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток Приватному акціонерному товариству «ЦИНК» на суму 27 771,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 4 липня 2014 року №0001102201-2790 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість Приватному акціонерному товариству «ЦИНК» на суму 19 194 грн.

4.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «ЦИНК» судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 11 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П.Бойченко