Постанова № 46185500, 26.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 р. Справа № 804/3676/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбела» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000432205 від 07.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, вважає, що пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, суперечить діючому пода тковому законодавству та підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» з питань дотримання валютного законодавства при виконанні контракту №OILER 24-5-D13 від 20.12.2013 року за період з 26.12.2013 року по 27.03.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №1306/04-67-22-05/38113112 від 22.10.2014 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням Постанови Національного банку України №453 від 14.11.2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті».

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432205 від 07.11.2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства у сумі 784 399,35 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

20 грудня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Орбела» та компанією «LARABAY LTD» було укладено Меморандум про домовленість №OILER 24-5-D13 від 20.12.2013 року про поставку танкера «Mount МсКіnneу». Пунктом 1.1 вказаного контракту передбачено, що ціна придбання становить 24 500 000,00 доларів США.

У відповідності до пункту 2.1 контракту покупець повинен сплатити 100% передплати до 30.12.2013 року. Очікувана дата прибуття танкеру з 10 березня по 31 березня 2013 року (п.5.3 контракту).

На виконання умов Меморандуму про домовленість №OILER 24-5-D13 від 20.12.2013 року за рахунок кредитних коштів, що були отримані позивачем згідно кредитного договору №4013741Д від 20.11.2013 року, укладеному з ПАТ КБ «Приватбанк», на адресу нерезидента Компанії «LARABAY LTD» згідно з реквізитами контракту з валютного рахунку №226007050004966/840 в ПАТ КБ «Приватбанк» 26.12.2013 року, платіжне доручення №327, була здійснена передплата у сумі 24 500 000,00 доларів США (195828500,00 грн.).

Імпортний товар за даним контрактом не отримувався. Повідомленням від 14.03.2014 року нерезидент повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Орбела» про неможливість поставити танкер в обумовлені терміни та про повернення отриманої передплати.

У відповідь на дане повідомлення позивач повідомив про необхідність повернути авансовий платіж до 26.03.2014 року за реквізитами, вказаними в контракті, а також про розірвання контракту.

Додатковою угодою від 20.03.2014 року контракт був розірваний, а сторони підтвердили, що після повернення авансового платежу вони не мають жодних зобов'язань один перед одним.

27 березня 2014 року на розподільчий рахунок №26035050001812/840 в ПАТ КБ «Приватбанк» за контрактом надійшли кошти у сумі 24 500 000 доларів США (261 466 450 грн.). Цього ж дня 50% від суми надходжень в іноземній валюті (12 250 000 доларів США) було списано та зараховано на поточний валютний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» №26007050004966/840 в ПАТ КБ «Приватбанк» та 50% від суми надходжень в іноземній валюті із-за кордону (12 250 000 доларів США) було списано для здійснення обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України на виконання пункту 2 Постанови №453 від 14 листопада 2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 року за №1951/24483.

Гривневий еквівалент проданої валюти в сумі 121 493 050 грн. був зарахований на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ КБ «Приватбанк» 27.03.2014 року.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (надалі Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР).

У зв'язку з набранням чинності з 17 листопада 2012 року Закону України від 6 листопада 2012 року №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» Постановами від 16.11.2012 року №475 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/22233), від 14.05.2013 року №163 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 року за №718/23250), від 14.11.2013 року №453 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за №1951/24483), від 12.05.2014 року №270 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №496/25273) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» Національний банк України установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За приписами статті 4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену статтею 4 вказано Закону.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за №338/3631, у разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Таким чином, повернення грошових коштів за імпортними контрактами є підставою для завершення імпортних операцій.

В силу пункту 12 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року №281 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за №950/11230, кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому відповідно до статті 7 цього Закону рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, є поточним рахунком.

Кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами згідно з абзацом «а» підпункту 5.3 пункту 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопад 2003 року №492, зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів через розподільчі рахунки.

Оскільки розподільчі рахунки відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 року за №919/9518, виконують суто технічну функцію (облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу), то датою надходження повернених коштів є дата зарахування іноземної валюти (50% валютної виручки) та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу 50% іноземної валюти, на поточні рахунки резидента.

Тобто, у разі повернення на адресу резидента передплати за імпортним договором у зв'язку з невиконанням нерезидентом зобов'язань за цим договором банк знімає з контролю відповідні операції резидента після зарахування повернених коштів або їх гривневого еквіваленту саме на його поточний рахунок.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повернення нерезидентом компанією «LARABAY LTD» отриманої на виконання контракту передплати здійснено з порушенням законодавчо встановлених термінів на 1 день. Про факт такого порушення уповноважений банк ПАТ КБ «Приватбанк» листом від 09.04.2014 року №Э-21.0.0.0/4-9141 повідомив Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

При цьому у відповідності до частини 2 статті 4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю

або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Викладені норми передбачають єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме: прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Проте позивачем жодних документів, які б підтверджували подання позову чи прийняття судом рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» ані до перевірки, ані до суду надано не було.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача задоволенню не підлягають.

В силу пункту 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, сума судового збору в розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Орбела» судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 01 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1