Постанова № 46185433, 04.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 804/6268/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю сторін: від позивача - від відповідача - від третьої особи - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» про звернення стягнення податкового боргу на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2015р. Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-позивач, Західно-Донбаська ОДПІ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (далі-відповідач), третя особа - Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» (далі-КП «Павлоградтеплоенерго», боржник), в якому просить:

- звернути стягнення податкового боргу КП «Павлоградтеплоенерго» з податку на додану вартість у розмірі 8 001 296,43 грн. на кошти Виконавчого комітету Павлоградської міської ради;

- звернути стягнення податкового боргу КП «Павлоградтеплоенерго» з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у розмірі 1 005 758,52 грн. на кошти Виконавчого комітету Павлоградської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган посилається на те, що КП «Павлоградтеплоенерго», яке знаходиться в управлінні відповідача, має податковий борг на загальну суму 9 007 054,95 грн. (з податку на додану вартість у сумі 8 001 296,43 грн. та з податку на прибуток у сумі 1 005 758,52 грн.), який виник 06.05.2003р. внаслідок несплати самостійно визначених у деклараціях податкових зобовязань. Західно-Донбаською ОДПІ вжито всіх вичерпних заходів щодо можливості погашення податкового боргу КП «Павлоградтеплоенерго», не звертаючись до стягнення коштів з органа управління боржника. Проте, вказаними заходами не вдалося погасити податковий борг комунального підприємства, у звязку з чим, позивач звернувся до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, надав письмові заперечення, в яких зазначає, що функції власника КП «Павлоградтеплоенерго» виконує не Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, а Павлоградська міська рада, яка і надає фінансову підтримку комунальному підприємству, в тому числі кошти на погашення податкового боргу. Відповідач також зазначає, що передумовою застосування заходів, передбачених ст.96 Податкового кодексу України (далі-ПК України), є проведення публічного продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства. На думку відповідача, позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про застосування передбачених ПК України заходів щодо стягнення податкового боргу підприємства, зокрема, продажу внесеного в податкову заставу майна згідно акта опису майна.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав заперечення відповідача проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з оглядом на наступне.

Судом встановлено, що Виконавчий комітет Павлоградської міської ради (ідентифікаційний код 04052229) зареєстрований 21.05.1997р. (свідоцтво серії АОО №721600).

КП «Павлоградтеплоенерго» (ідентифікаційний код 03342250) зареєстроване 07.02.2003р. за № 12321200000000635 Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, перебуває на обліку платників податків у Західно-Донбаській ОДПІ.

Згідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не підлягає оскарженню, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації ( п.56.11 ст.56 ПК України).

В силу п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

КП «Павлоградтеплоенерго» до Західно-Донбаської ОДПІ подано податкові декларації з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, в яких підприємство самостійно декларувало свої податкові зобовязання.

Матеріалами справи встановлено, що з 06.05.2003р. та станом на 21.04.2015р. внаслідок несплати платником самостійно визначених у деклараціях податкових зобовязань виник податковий борг, що складає 9 007 054,95 грн., а саме: з податку на додану вартість у сумі 8 001 296,43 грн. та з податку на прибуток у сумі 1 005 758,52 грн.

Керуючись ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі-Закон №2181), який діяв на час надіслання податкових вимог, позивачем було вручено посадовим особам КП «Павлоградтеплоенерго» податкові вимоги №1/630 від 27.05.2003р. та №2/824 від 03.07.2003р.

Західно-Донбаською ОДПІ за №65-880 зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу на майно та майнові права КП «Павлоградтеплоенерго» терміном дії до 02.09.2015р.

Суд зазначає, що до виключної компетенції міських рад, згідно до п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Приписами ч.6 ст.60 вказаного Закону України встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Рішенням Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №1275-66V від 06.07.2010р. «Про затвердження переліку рухомого майна, що не входить до складу цілісного майнового комплексу КП «Павлоградтеплоенерго» виділено 36 обєктів рухомого майна підприємства на загальну суму 194 019,14 грн., які не входять до цілісного майнового комплексу.

Згідно до п.88.1, п.88.2 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

В силу пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно до п.95.1, п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств встановлений ст.96 ПК України.

Приписами п.96.1 ст.96 ПК України встановлено, що у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п.96.3 ст.96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, вимогами ст.96 ПК України передбачено існування певних обставин для звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчого влади з вимогою про прийняття відповідних рішень, та в подальшому до суду із заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне ( комунальне) підприємство або його майно.

Проте, при судовому розгляді справи встановлено, що Західно-Донбаська ОДПІ звернулася 05.02.2015р. до Павлоградської міської ради з поданням №2640/9/04-10-25-38 «Про прийняття рішення згідно п.96.1 ст.96 ПК України», в якому просить прийняти рішення щодо: - систематичного виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП «Павлоградтеплоенерго» протягом бюджетного року; - затвердження плану досудової санації платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; - ліквідації комунального підприємства та призначення ліквідаційної комісії; - порушення справи про банкрутство платника податків.

Листом від 10.03.2015р. №730/0/2-15 Павлоградська міська рада відповіла, що станом на 01.02.2015р. Західно-Донбаською ОДПІ не реалізовано майно КП «Павлоградтеплоенерго», перелік якого затверджено рішенням міської ради, та яке не задіяне в виробничому процесі. В разі реалізації даного майна відбудеться часткове погашення податкового боргу. В 2014р. КП «Павлоградтеплоенерго» за рахунок надання фінансової підтримки з міського бюджету сплатило податковий борг з податку на прибуток у сумі 3 074,5 тис. грн. В 2015р. підприємством прогнозується сплата поточних платежів відповідно до встановлених термінів. Питання погашення податкового боргу КП «Павлоградтеплоенерго» знаходиться на постійному контролі.

При цьому, суд зазначає, що майно КП «Павлоградтеплоенерго» було виставлено позивачем на торги та реалізовано на суму 39 898,32 грн. саме 25.03.2015р., тобто вже після звернення ним 05.02.2015р. до Павлоградської міської ради з поданням в порядку п.96.1 ст.96 ПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Західно-Донбаською ОДПІ не виконано передумов звернення до Павлоградської міської ради з поданням про застосування заходів, передбачених ст.96 ПК України, оскільки таке звернення здійснено до проведення продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства.

Отже, враховуючи вищенаведене, подання до суду адміністративного позову про стягнення податкового боргу на кошти Виконавчого комітету Павлоградської міської ради є передчасним.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до ст.3 Статуту КП «Павлоградтеплоенерго», затвердженого рішенням Павлоградської міської ради, засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Павлограда. Функції власника, визначені чинним законодавством та Статутом, виконує Павлоградська міська рада.

Тому, саме Павлоградська міська рада, а не Виконавчий комітет Павлоградської міської ради виконує зобов'язання власника КП «Павлоградтеплоенерго» та надає йому фінансову підтримку.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.02.2015р. у справі №К/800/42361/14.

Згідно до ч.ч.4, 5 ст.11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Західно-Донбаської ОДПІ про звернення стягнення податкового боргу на кошти є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-12, 69, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» про звернення стягнення податкового боргу на кошти - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1