Постанова № 46185375, 19.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 р. Справа № 804/5906/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяНіколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сунатко" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 року Приватне підприємство "Сунатко" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.15р. №0000252203.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.180.1 ст.180, п. 185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору, укладеного позивачем з його контрагентами ТОВ «Промітей-ТЛ», ТОВ «Легардо Груп»; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодами, укладеними з ТОВ «Промітей-ТЛ», ТОВ «Легардо Груп», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації компютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та податкової інформації щодо цих контрагентів, згідно з якою податковий орган вважає відсутніми докази фактичного отримання продукції.

Ухвалою суду від 08.05.2015р. відкрито провадження по справі №804/5906/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2015р.

В подальшому розгляд відкладався на 05.06.15р.

Ухвалою суду від 05.06.15р. зупинено провадження по справі №804/5906/15 до 19.06.15р.

19.06.2015р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що операції між ПП «Сунатко» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у субєкта господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів. Таким чином, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області,обґрунтовано та правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

З 12.01.2015 року по 15.01.2015року ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79 ПК України та згідно наказу від 05.01.2015р. №5, фахівцем Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Сунатко» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків з ТОВ «Промітей» (код ЄДРПОУ 39152765), ТОВ «Легардо Груп» за період вересень 2014 року, по результатам якої складений акт №38\04-65-22-03/31459088 від 15.01.2015р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промітей-ТЛ» (код ЄДРПОУ 39152765) ТОВ «Легардо Груп» (код ЄДРПОУ 39258816) за вересень 2014 року», яким зафіксовано наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. занижено податок на додану вартість в січень 2014 року у розмірі 970грн.;

- п.180.1 ст.180, п. 185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, у звязку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

На підставі акту перевірки податковим органом 31.01.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1212,50грн., з якої 970,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 242,50грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням- рішенням та 13.02.15р. звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з проханням переглянути та скасувати вказане рішення.

За наслідками розгляду вказаного вище скарги позивача 15.04.15р. ПП «Сунатко» засобами поштового звязку було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.04.15р. №3636/10/04-36-10-07-09, яким було відмовленого в задоволенні скарги.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з інформації баз даних ОДПС, а саме: АІС «Реєстр платників податків», ІС «Податковий Блок» - «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», згідно яких встановлено, що одними з постачальників ПП «Сунатко» за вересень 2014 року є підприємства ТОВ «Промітей-ТЛ», ТОВ «Легардо Груп», а також перевірка проведена з використанням наступних документів: податкова декларація з податку на додану вартість ПП «Сунатко» за період вересень 2014р.; додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Сунатко» за період вересень 2014 року, договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, лист керівнику ПП «Сунатко» від 05.12.14р. №20896/10/04-65-15-10116, лист ПП «Сунатко» від 23.12.14р. №12-23-1.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Промітей-ТЛ» згідно договору №29 від 01.09.14р. та ТОВ «Легардо Груп» згідно договору купівлі-продажу №17 від 01.09.2014р.

Відповідно до договорів підприємством ТОВ «Промітей-ТЛ» та ТОВ «Легардо Груп» у вересні 2014 року виписано податкові та видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Також, актом перевірки встановлено, що ПП «Сунатко» придбану у ТОВ «Легардо Груп» та ТОВ «Промітей-ТЛ» продукцію використовувала для власних потреб, що суперечить висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем до суду надано: копії договорів; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ «Промітей-ТЛ» та ТОВ «Легардо Груп».

Крім того, згідно договору укладеного між ПП «Сунатко» та ТОВ «Легардо Груп», за умовами якого останній зобовязувався продати позивачу товар згідно специфікацій, ПП «Сунатко» придбано папір кольоровий формату А4 у кількості 97шт. на суму 5800грн. (сума ПДВ 966,67).

В подальшому вказаний товар було реалізовано ФОП ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу товарів (послуг) №9/10 від 10.09.14р., доказом того є накладна від 10.09.14р. №91001.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеними контрагентами вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.

Стосовно твердження відповідача про те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, то слід зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «Промітей-ТЛ» та ТОВ «Легардо Груп», так і під час їх виконання, підприємства були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.

Крім того, укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обовязку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Також, програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Таким чином, використання податковим органом інформації компютерних баз: АІС «Реєстр платників податків», ІС «Податковий Блок» - «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу, позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.01.15р. №0000252203.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сунатко" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.15р. №0000252203.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сунатко" судові витрати в сумі 182грн.70коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 27.04.2015р. за №0.0.379150083.1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 22.06.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5