Постанова № 46184663, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 року Справа № 904/1688/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.

при секретарі Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Каратаєва Л.О. представник, довіреність №311214 від 31.12.14;

від відповідача: Копотієнко І.М. представник, довіреність №14-04-15 від 14.04.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНВЕСТГРУП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі № 904/1688/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНВЕСТГРУП", м. Дніпропетровськ

про стягнення 65 286,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015р. у справі №904/1688/15 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНВЕСТГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ" суму основного боргу - 48 000,00 грн., процентів за користування товарним кредитом - 8763,95 грн., пені - 5448,10 грн. та витрат по сплаті судового збору - 1827,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "ЛІГА ІНВЕСТГРУП" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, в частині стягнення процентів за користування товарним кредитом в сумі 8763,95грн. та пені в сумі 5448,10грн.

Посилається на те, що з огляду на зміст договору скаржник не приймав на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування товарним кредитом.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що оскільки ТОВ "ЛІГА ІНВЕСТГРУП" умови п.4.3 договору не порушувало, то і застосування з боку позивача відповідальності у вигляді пені, передбаченої умовами п.6.2. договору - безпідставно.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.05.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (далі - позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНВЕСТГРУП" (далі - відповідач, замовник) укладено Договір № SR100/13 про сервісне обслуговування (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник і оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування та ремонту (далі - сервісне обслуговування). Обладнання замовника згідно списку (із зазначенням у ньому типів і моделей, сервісних та реєстраційних номерів) вказаною в додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість (ціна) даного договору складається з суми вартості послуг та товару (запасних частин), наданих/переданих виконавцем замовнику протягом дії даного договору, по цінам вказаним в цьому договорі та додатках до цього договору, протягом строку дії даного договору (п. 1.3. договору).

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з сервісного обслуговування обладнання замовника за умовами здійснення попередньої оплати їх вартості згідно умов цього договору.

Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати рахунки виконавця (п. 2.2.6. договору).

Згідно п. 3.2. договору оплата за сервісне обслуговування проводиться за встановленими цінами (тарифами) виконавця, вказаними в додатку №3 до цього договору, що невід'ємною його частиною.

У відповідності до п. 3.5. договору ціни за цим договором будуть вказуватись в рахунку виконавця окремо за кожне сервісне обслуговування.

Згідно п. 4.2. договору замовник може сплачувати рахунки за сервісне обслуговування та запасні частини протягом 20 календарних днів з дати їх оформлення виконавцем за фактом виконання сервісного обслуговування та/або поставки запасних частин, за умови, що загальна поточна сума заборгованості замовника за цим договором на дату виставлення відповідного рахунку, та з його урахуванням, не перевищує 50 000,00 грн. з ПДВ.

У випадку, якщо вищенаведений рахунок (рахунки) не був сплачений замовником протягом вказаного строку, на несплачену суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 25% річних, за кожен день прострочення.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що датою платежу вважати дату надходження грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

Цей договір вступає в силу з моменту його укладення на строк до 31.12.2013р. і може бути продовжений автоматично на наступні двадцять місяців, якщо він не був розірваний у відповідності з нижченаведеними пунктами (п. 5.1. договору).

Як вбачається з актів виконаних робіт(а.с. 17-30), позивач надав обумовлені договором послуги з технічного обслуговування обладнання на загальну суму 58 802,52 грн.

Відповідач, в порушення вимог договору, за надані послуги розрахувався частково у сумі 10 802,52 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 48 000,00 грн., що і стало підставою для звернення ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ" з позовом до суду.

Оскільки відповідач вчасно не розрахувався з позивачем за виконані роботи , позивач, окрім основного боргу, звернувся з позовними вимогами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення 25% річних в сумі 8763,95 грн. та 5448,10 грн. - пені.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 48000,00 грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за порушення замовником строків оплати, визначених пунктом 4.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період заборгованості у сумі 5448,10 грн.

Вказаний розрахунок є правомірним, складеним у відповідності до норм діючого законодавства, тому господарським судом прийнято правильне рішення про стягнення з відповідача пені в сумі 5448,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2. договору замовник може сплачувати рахунки за сервісне обслуговування та запасні частини протягом 20 календарних днів з дати їх оформлення виконавцем за фактом виконання сервісного обслуговування та/або поставки запасних частин, за умови, що загальна поточна сума заборгованості замовника за цим договором на дату виставлення відповідного рахунку, та з його урахуванням, не перевищує 50 000,00 грн. з ПДВ.

У випадку, якщо вищенаведений рахунок (рахунки) не був сплачений замовником протягом вказаного строку, на несплачену суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 25% річних, за кожен день прострочення.

У зв'язку зі встановленими обставинами, відповідно до вище наведених вимог норм права, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обов'язок відповідача сплатити позивачу 25% річних в сумі 8763,95грн.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що з огляду на зміст договору скаржник не приймав на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування товарним кредитом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки це передбачено сторонами в договорі (п.п.4.2., 4.3.договору) та не суперечить нормам діючого законодавства, а тому відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 25% річних.

Також безпідставними є посилання скаржника на відсутність підстав для нарахування пені, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, а це є підставою, у відповідності до вимог ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, для нарахування пені.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, ч. 2 ст.121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНВЕСТГРУП"

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі № 904/1688/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.В. Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.07.2015 року.