Рішення № 46184468, 02.07.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа № 926/740/15

За позовом приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець Жупаненко Олександр Володимирович

про стягнення заборгованості в сумі 16052,72 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Попов В. Д., довіреність № 01/4157 від 31.12.2014;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 16052,72 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9035572 від 16.08.2012 страхове відшкодування він набув згідно абзацу «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до свого страхувальника - відповідача у справі, оскільки ні останній, ні водій забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу - винуватець ДТП не повідомили страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.4 пункті 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.06.2015 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця Жупаненка О. В. та відкладено розгляд справи на 18.06.2015.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, втретє явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Однак до початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання в якому позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати спір без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.08.2012 між позивачем, як страховиком, та відповідачем, як страхувальником, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № АВ/9035572, згідно якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу - автомобіля «ЗІЛ-431410», номерний знак 2060ІСА Строк дії полісу - з 19.08.2012 по 18.08.2013 (включно).

20.12.2012 при виїзді з території ПАТ «Чернівцігаз» на вул. Винниченка в м. Чернівцях сталося зіткнення забезпеченого за вказаним полісом № АВ/9035572 автомобіля «ЗІЛ-431410», номерний знак 2060ІСА, що належить ПАТ «Чернівцігаз» під керуванням водія Репчука М. Д. та автомобіля «Lancia Ypsilon», номерний знак СЕ9073ВА, під керуванням водія Бабиної О. А.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.12.2012 у справі № 3-3824/12 водія автомобіля «ЗІЛ-431410», номерний знак 2060ІСА, визнано винним у вчиненні 20.12.2012 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Судом встановлено, що водій автомобіля «ЗІЛ-431410», номерний знак 2060ІСА, винний у спричиненні ДТП, - Репчук М. Д. - на момент спричинення ДТП перебував на посаді водія 1-го класу у відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з наказу відповідача від 05.11.2009 № 173-к та дорожнім листом спеціального автомобіля № 7620 від 20.12.2012.

На момент ДТП автомобіль «Lancia Ypsilon», номерний знак СЕ9073ВА, було застраховано приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до комплексного добровільного договору страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків № 06/02-200002522.

Згідно висновку № О/Е/13 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля, складеного 03.01.2013 судовим експертом Юзва С. Г., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Lancia Ypsilon», номерний знак СЕ9073ВА, в результаті його пошкодження при ДТП, склав 17052,72 грн.

Позивач виплатив приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в сумі 16052,72 грн. (з вирахуванням суми франшизи), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 4304 від 26.07.2013 на суму 5052,72 грн., № 4403 від 01.08.2013 на суму 5000,00 грн. та № 494 від 09.08.2013 на суму 6000,00 грн.

02.03.2015 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензійною вимогою № 1966 від того ж числа, в якій, посилаючись на неповідомлення його відповідачем, як страхувальником, про настання ДТП у строки і за умов, визначених підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просив в досудовому порядку протягом 10 днів з дня отримання претензії сплатити йому в порядку регресу суму виплаченого приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхового відшкодування. Однак, відповідач у своїй відповіді від 12.03.2015 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону в редакції від 18.11.2012, чинній на час зазначеної у даній справі ДТП, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Копіями платіжних доручень позивача підтверджується, що останній, як страховик цивільно-правової відповідальності відповідача - власника забезпеченого за полісом ОСЦПВ № АВ/9035572 автомобіля «ЗІЛ-431410, номерний знак 2060ІСА, - учасника ДТП, відшкодував заподіяну водієм вказаного автомобіля, якого визнано винним у вчиненні 20.12.2012 ДТП, приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» шкоду.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто зазначена правова норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у випадку неповідомлення страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди у встановлені строки.

Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП) встановлено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Водночас, згідно з частиною сьомою статті 4 Господарського процесуального кодексу України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

З системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства передбачається обов'язок відповідача (страхувальника) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику відомості про ДТП.

Таким чином, суд відхиляє недоречні посилання відповідача на неузгодженість положень статей 33 та 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в обґрунтування неможливості виникнення у позивача права на звернення до відповідача з регресним позовом, оскільки таке право на судовий захист прямо закріплено законом і в даному випадку у суду відсутні підстави для відмови у захисті цивільного права позивача в силу приписів частин першої та третьої статті 16 Цивільного кодексу України.

Також, варто зазначити, що неможливість повідомлення страховика згідно підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має підтверджуватись документально.

Судом встановлено, що про настання страхової події страхувальник повідомив страховика 17.01.2013, хоч мав повідомити в триденний строк, тобто, до 23.12.2012.

Посилання відповідача про те, що повідомлення про ДТП страховика про настання страхового випадку здійснено шляхом телефонного дзвінка на номер позивача судом відхиляється з наступних підстав. По-перше, правова норма підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає виключно письмову форму повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди; по-друге, телефонний дзвінок про ДТП здійснено на телефонний номер 0444578080, хоча в полісі ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № АВ/9035572 вказані інші телефонні номери - 0444928367 та 0800301010.

Також, судом відхиляються заперечення відповідача щодо поважності причин пропуску триденного строку для повідомлення страховика про ДТП.

Так, відповідач зазначає, що для оформлення повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка він звернувся до третьої особи. Однак, третя особа тільки 14.01.2013 передав представнику відповідача наступні документи: запит Жупаненко О. В. до начальника ДАІ м. Чернівці від 21.12.2012; довідку ВДАІ м. Чернівці від 24.12.2012 про ДТП; акт № 2013-648 прийомки-здачі науково-технічної продукції від 14.01.2013; рахунок № 2013-648 від 14.01.2013; копію постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.12.2012. При цьому, суд зазначає, що жоден із вказаних вище документів не є обов'язковим для складення повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а тому збирання відповідачем зазначених документів не є документальним підтвердженням неможливості оформлення повідомлення про ДТП у строк передбачений підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Із врахуванням вищевикладених норм законодавства та фактичних обставин справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Станом на день винесення рішення відповідач у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України не подав доказів сплати заборгованості.

Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, ідентифікаційний код 03336166) на користь приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) заборгованість в сумі 16052,72 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Повне рішення складено 06.07.2015.

Суддя В. Байталюк