Рішення № 46183093, 30.06.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2015 Справа № 920/2111/14

За позовом: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, м.Суми

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми

про визнання незаконним рішення

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя О.Ю. Соп'яненко

Суддя Л.А. Костенко

Представники сторін:

від позивача - Н.В.Дудник (довіреність №8 від 05.01.2015)

від відповідача - В.І.Гребеник (довіреність № 10 від 02.06.2015)

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 22/11271 від 19.12.2014 року позивач просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2014 №44 по справі №02-06/44-2014.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву № 02-04/160 від 20.01.2015, відповідно до якого позовні вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, рішення №44 від 30.10.2014 по справі №02-06/44-2014 повністю відповідає чинному законодавству, а підстави для скасування даного рішення, на думку відповідача, відсутні.

Представником позивача до суду були подані заперечення № 22/17777 від 23.02.2015 на відзив відповідача, у яких він наполягає на правомірності позовних вимог та незаконності прийнятого відповідачем рішення.

12.06.2015 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача № 02-04/1680 у справі з додатковим обґрунтуванням правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2014 № 44 у справі № 02-06/44-2014:

1. Визнано, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради є суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринках централізованого постачання холодної води та водовідведення у територіальних (географічних) межах м. Суми, на території якого розташовані діючі мережі Підприємства, протягом 2010, 2011,2012 та 2013 років, та продовжує його займати у поточному періоді 2014 року.

2. Визнано дії КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, які полягають в укладанні зі споживачами договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, положення яких не відповідають Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. Зобов'язати комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (ідентифікаційний код - 03352455) у місячний термін припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення Договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення КП «Міськводоканал» СМР у відповідність до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та доведення до відома споживачів інформації про можливість переукладення діючих договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення за формою Типового договору.

4. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, ідентифікаційний штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням з підстав його невідповідності вимогам законодавства та оскаржив до господарського суду у строк, встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, позивач вважає, що відповідачем під час розгляду справи № 02-06/44-2014 та прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; має місце порушення застосування норм матеріального права.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем було розпочато розгляд справи №02-04/44-2014 за заявами мешканців міста Суми стосовно укладення із споживачами договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, положення якого не відповідають Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005. У той же час, як наголошує позивач, відповідачем при винесенні розпорядження № 54 від 04.09.2014 у межах справи № 02-06/44-2014 «Про початок розгляду справи» початок її розгляду відповідач пов'язує з іншими підставами, зокрема, заявами споживачів щодо невідповідності дій КП «Міськводоканал» Сумської міської ради вимогам чинного законодавства при проведенні демонтажу, монтажу та повірки засобів обліку води, а також при нарахуванні плати за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Однак суд з такою позицією позивача не може погодитись з огляду на наступне.

Позивач вважає, що у Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відсутні підстави для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки заяви громадян з цього приводу відсутні.

Проте, пунктом 14 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р) визначено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Статтею 36 цього закону встановлено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, і за власною ініціативою. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Зазначені правові норми не пов'язують виникнення права органів Антимонопольного комітету України розпочинати розгляд справи виключно із зазначенням у заяві обставин, які свідчать про порушення суб'єктом господарювання вимог конкуренційного законодавства, оскільки передбачають також право розпочати розгляд справи за власною ініціативою у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).

Відносини між водопостачальними організаціями та споживачами - фізичними особами у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила та Типовий договір відповідно), іншими нормативно-правовими актами тощо.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що учасниками у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. при цьому, відносини між цими учасниками здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Міськводоканал» СМР як виконавець послуг з централізованого водопостачання та водовідведення зобов'язане підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Так, у ході розгляду заяв мешканців міста Суми відповідачем досліджувався ряд питань, які пов'язані з договірними відносинами між заявниками та КП Міськводоканал» СМР.

За результатами аналізу наданих КП «Міськводоканал» СМР договорів про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення. що укладаються (укладені) Підприємством із споживачами м. Суми відповідачем було встановлено, що вказані Договори не відповідають Типовому договору, а саме:

Договір в редакції 2009 року не містить положення пункту 4 Типового договору, а саме інформацію про характеристики засобів обліку води.

Договір в редакції 2009 року не містить положення пункту 5 Типового договору, а саме інформацію про тарифи на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Пункт 4.1 Договорів не містить повного переліку прав споживача, передбаченого пунктом 16 Типового договору, зокрема відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

Пункт 4.2 Договорів містить положення про зобов'язання споживачів, не передбачені Типовим договором та Правилами надання послуг, зокрема, обов'язку доведення повірки водолічильників в терміни згідно чинного законодавства (один раз на три роки). При тому, що статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено обов'язок підприємств, організацій та фізичних осіб лише щодо своєчасного (з врахуванням установлених міжповірочних інтервалів) надання засобів вимірювальної техніки на повірку.

Пункт 4.4 Договорів не містить повного переліку обов'язків КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, як виконавця послуг, передбачених пунктом 19 Типового договору, зокрема:

- інформувати споживача про адресу та номер телефону диспетчерської, аварійної або аварійно-диспетчерської служби (зазначаються в договорі і рахунках на сплату послуг, а також розміщуються на дошках оголошень в усіх під'їздах багатоквартирного будинку, а також на дошках оголошень, розташованих поблизу житлового будинку);

контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж;

- забезпечувати за заявою споживача взяття у тижневий строк на абонентський рік квартирних засобів обліку;

- узгоджувати із споживачем не пізніше, ніж за три робочих дні до проведення планових робіт всередині житлового приміщення, час доступу до такого приміщення з наданням йому відповідного письмового повідомлення;

- усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством і договором;

- відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї, шкоду, що заподіяна його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно ;о законодавства і цього договору;

- сплачувати споживачу неустойку (штраф, пеню) у разі ненадання послуг або надання послуг неналежної якості у порядку та у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У Договорах відсутні положення, передбачені пунктом 21 Типового договору, відповідно до яких Договором повинна бути передбачена відповідальність за:

- порушення прав споживачів згідно із законодавством;

- порушення зобов'язань, установлених цим договором або законодавством.

Пункт 4.4.1 Договорів, відповідно до якого виконавець зобов'язаний забезпечити вчасне та відповідної якості надання послуг з постачання холодної води до зрізу будівлі та приймання стічних вод до комунальної каналізації, суперечить положенням пункту 22 Типового договору, які передбачають, що точками розподілу, в яких здійснюється передача від виконавця споживачеві (у багатоквартирному будинку) послуг:

- з постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача;

- водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Пункт 7.2 Договорів, відповідно до якого зміна умов договору та розірвання договору достроково здійснюється за взаємною домовленістю сторін, суперечить положенням

пункту 32 Типового договору, який визначає, що останній може бути розірваний достроково у

разі:

- зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця;

- переходу права власності (користування) на квартиру (будинок садибного типу) до іншої особи;

- невиконання умов договору сторонами договору.

Пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договорів не відповідають пунктам 23, 24, 25, 26, 27, 28,29 Типового договору, якими визначений порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів.

Згідно з частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому слід враховувати, що укладення договору спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Тому викладення умов договору у спосіб, відмінний від застосованого у типовому договорі (приміром, викладення умов договору іншими словами), не є відступом від змісту типового договору.

У пункті 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 07.04.2008 №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» вказано, що під таким відступом слід розуміти включення сторонами до господарського договору умов, які створюють регулювання, що за змістом прав і обов'язків сторін суперечить відповідному регулюванню, передбаченому типовим договором.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, неврахування КП «Міськводоканал» СМР у договорах інших положень Типового договору та встановлення не передбачених Типовим договором положень призвело до ущемлення інтересів споживачів, зокрема, внаслідок самоусунення підприємства від покладених на нього, як на виконавця послуг, обов'язків.

Враховуючи викладене вище, дії КП «Міськводоканал» СМР, які полягають в укладанні зі споживачами договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, положення яких не відповідають Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, були вірно кваліфіковані відповідачем як порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Посилання Позивача на статтю 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622 (чинний - з 03.08.2014), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки не можуть братися до уваги.

Так, частина друга статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює, що суб'єкти господарювання зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не і вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Стаття 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначає, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;

4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Законодавством визначено окремі повноваження органів Антимонопольного комітету України щодо: розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідування у таких справах; перевірок суб'єктів господарювання (у тому числі й під час проведення розслідування по справі).

Особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України визначено спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом - Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затвердженими Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 ( у редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 169-р від 29.06.1998), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299.

Натомість порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання встановлений Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженої Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2002 за № 139/6427). Цим же положенням визначено підстави для проведення планових і позапланових перевірок, а також необхідність складення акту проведення перевірки, а в пункті 53.1 зазначено, що в акті можуть наводитися пропозиції щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, у законодавстві про захист економічної конкуренції чітко розділяються повноваження органів Антимонопольного комітету України щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання та розгляду справ про порушення норм цього законодавства, порушених за заявами фізичних і юридичних осіб чи за власною ініціативою.

Отже, зазначена позивачем норма бюджетного законодавства не поширюється на відносини щодо розгляду органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання. У даному випадку розслідування справи № 02-06/44-2014 територіальним відділенням здійснювалося на підставі наданої сторонами у справі інформації, без проведення перевірки суб'єкта господарювання.

Крім зазначеного, позивач зазначає про те, що форма Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 не поширюється на відносини між КП «Міськводоканал» СМР та споживачами у повній мірі, оскільки підприємство є виробником послуг.

Твердження Позивача суперечить правовим нормам та фактичним обставинам справ.

Частиною третьою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виробник послуг може бути їх виконавцем. Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діє з 26.04.2014) виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Таким суб'єктом господарювання є КП «Міськводоканал» СМР.

Про необхідність укладення договору між виконавцем і споживачем зазначено і у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в якій визначається, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок виконавця послуг підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (п.3 ч.2 статті 21 вказаного Закону) та обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторонам заборонено відступати від змісту типового договору.

Отже, керуючись нормами чинного законодавства КП «Міськводоканал» СМР зобов'язане підготувати та укласти зі споживачами договори, зміст яких повинен відповідати вимогам Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

З метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції пунктом 3 резолютивної частини Рішення № 44 Позивача було зобов'язано у місячний термін припинити шляхом приведення Договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення КП «Міськводоканал» СМР у відповідність до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та доведення до відома споживачів інформації про можливість переукладення діючих договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення за формою Типового договору.

Частиною другою статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на позивача було накладено штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Додатково суд зазначає, що листом від 06.04.2015 № 22/3347 КП «Міськводоканал» СМР надало до територіального відділення проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. В цілому зміст запропонованого проекту договору відповідає змісту Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, що підтверджує часткове виконання встановленого Рішенням № 44 зобов'язання. Вказані дії свідчать про фактичне визнання Позивачем правомірності оскаржуваного рішення.

Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України наведені у статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Серед таких підстав Закон, зокрема, передбачає неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог. Таким чином, підстави для скасування рішення органу Антимонопольного комітету України, визначені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та задоволення позову - відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові - відмовити.

Повне рішення складено 06.07.2015.

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Л.А.Костенко

Суддя О.Ю.Соп'яненко