Рішення № 46182433, 30.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2015Справа №910/13711/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Жулинській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13711/15

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України, м. Вінниця, в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, м. Київ, і Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна», м. Київ,

про стягнення 420 947,80 грн.,

за участю представників:

прокуратури - Тимко В.В. (посвідчення № 025581);

позивача-1 - Ігнатенко Ю.М. (довіреність від 18.05.2015 №220/326/д);

позивача-2 - Кохана О.Ю. (довіреність від 03.06.2015 №350/153/345/пс);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України звернувся в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, далі - Військова частина), до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (далі - Товариство): 163 599,80 грн. пені за прострочення постачання товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 29.07.2014 № 94/14 (далі - Договір); 128 674 грн. штрафу за прострочення постачання; 128 674 грн. штрафу за відмову від постачання, а всього 420 947,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 16.06.2015.

16.06.2015 позивач-1 подав суду пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги заявлені заступником прокурора та просив позов задовольнити повністю.

16.06.2015 позивач-2 подав суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 розгляд справи було відкладено на 30.06.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представники прокуратури та позивачів у судовому засіданні 30.06.2015 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 30.06.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 02.06.2015 та від 16.06.2015 не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучено поштове повернення з копією ухвали від 16.06.2015, яке було повернуто поштою з адреси відповідача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2014 Військовою частиною (замовник) та Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до Договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору);

- найменування товару: лот № 1 - авіаційні шини 950х300 м.2А або еквівалент (далі - товар), код 22.11.1. Шини та камери гумові нові, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Кількість товару зазначена у специфікації товару (пункт 1.2 Договору);

- істотною умовою Договору є можливість зменшення замовником обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на цілі, що передбачені специфікацією товару. У цьому випадку замовник у десятиденний строк від дати отримання інформації про зменшення бюджетних призначень письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягів закупівлі, на підставі чого сторони укладають додаткову угоду відповідно до пункту 11.4 Договору (пункт 1.3 Договору);

- сума Договору становить 1 838 200 грн., у тому числі ПДВ (20%) у сумі 306 366,67 грн. (пункт 3.1 Договору);

- строк постачання товару: товар постачається до 01.10.2014, після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору. Замовник може надавати таке повідомлення на поставку як повного обсягу товару так і на партію товару (пункт 5.1 Договору);

- місце поставки товару: військова частина А2287 (м. Вінниця). Товар поставляється силами, засобами постачальника (пункт 5.2 Договору);

- постачальник за 2 (два) робочі дні до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання (пункт 5.3 Договору);

- датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром Військової частини) акту прийому поставленого товару (форма - додаток № 4 до Договору). Зазначений акт затверджується замовником у термін не пізніше ніж п'ять днів від дати отримання військовою частиною А1049 документів, які визначено у пункті 4.1 Договору (пункт 5.5 Договору);

- постачальник зобов'язаний здійснити постачання товару в строки, відповідно до умов Договору (підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача-2 - командиром Військової частини Байдаком Юрієм Аврамовичем, який діяв на підставі Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом від 16.07.1997 № 300 Міністра оборони України, та від відповідача - Директором Лапуком Володимиром Івановичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем-2 і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

30.07.2014 Військова частина надіслала Товариству лист № 350/129/138/1498/пс про готовність до виконання умов Договору у повному обсязі на суму 1 838 200 грн. Також, позивач-2 просив відповідача повідомити про орієнтовний термін постачання товару.

Товариство 30.09.2014 надіслало Військовій частині лист № 384, в якому повідомило замовника, що у зв'язку із ситуацією що склалась між Україною та Росією відповідач не може в строк відповідно до Договору виконати поставку товару, який знаходиться на території Російської Федерації та просив перенести термін поставки на два місяці.

Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

30.12.2014 Військовою частиною та Товариством було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої сторонами узгоджено на підставі пункту 1.3 Договору зменшити обсяг закупівлі до 0 (нуль) одиниць, 0,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товарів, позивач-2 нарахував штрафні санкції та 05.02.2015 надіслав на адресу Товариства претензію № 350/129/138/298/пс з вимогою сплатити штраф та пеню.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування; пеню та штраф позивачу-2 не перерахував.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в обумовлений Договором строк (до 01.10.2014) поставку товару не здійснив і в подальшому по суті відмовився від постачання без підтвердження поважності причин.

Товариство документально не підтвердило можливість застосування пунктів 8.1-8.2 Договору, якими передбачено таке:

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (пункт 8.1 Договору);

- сторони домовилися, що достатнім доказом існування обставин, зазначених у пункті 8.1 Договору та строк їх дії, є довідки, які видаються повноважними органами (за місцем виникнення форс-мажорних обставин) (пункт 8.2 Договору).

Заступник прокурора та позивачі просили суд стягнути з відповідача: 163 599,80 грн. (період нарахування: з 02.10.2014 (закінчення строку постачання товару - 01.10.2014) до 29.12.2014) пені за прострочення постачання товару; 128 674 грн. (7% від 1 838 200 грн.) штрафу за прострочення постачання товару; 128 674 грн. (7% від 1 838 200 грн.) штрафу за відмову від постачання товару.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення строків постачання товару постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Відповідно до частини другої статті 213 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, перевіривши здійснені розрахунки пені та штрафів, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Оскільки прострочення поставки товару та відмова від поставки товару підтверджено документально, а доказів протилежного суду не подано, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 163 599,80 грн. пені за прострочення поставки товару, 128 674 грн. штрафу за прострочення поставки товару та 128 674 грн. штрафу за відмову від постачання товару.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.).

Отже, на відповідача покладається судовий збір у сумі 8 418,96 грн.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (01001, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 35-А; ідентифікаційний номер: 34808164) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Військової частини А 0215 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105; ідентифікаційний номер: 24981451): 163 599 (сто шістдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп. пені за прострочення поставки товару; 128 674 (сто двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. штрафу за прострочення поставки товару та 128 674 (сто двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. штрафу за відмову від постачання товару.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (01001, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 35-А; ідентифікаційний номер: 34808164) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 8 418 (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 96 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 06.07.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук