Рішення № 46182198, 24.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/12275/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування матеріальної шкоди 50 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ретерук Н.О. - довіреність № 2997 D/2014 від 13.10.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди 50 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Великодній І.В., яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. - матеріальних збитків, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 17.06.2015 року.

10.06.2015 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі.

16.06.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

17.06.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 17.06.2015 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2015 року не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 24.06.2015 року.

В судове засідання 24.06.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.05.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2012 року між Великоднею І.В. (далі по тексту - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3136/256/000035 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «BMW X5», державний номер АА0700МН (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 03.08.2012 року в м. Києві, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «ВАЗ», державний номер АА6231НК, яким керував Іщук П.С., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження.

Відповідно до Страхового акту №9254/к/п вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 101 590,13 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2012 року справа №2601/15892/12, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер АА6231НК, - Іщука П.С.

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Іщук Г.П. (власник транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер АА6231НК) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі по тексту - відповідач), відповідно до Полісу серія АВ №2739521, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 29.08.2012 року, 30.08.2012 року та 31.08.2012 року, що підтверджується платіжними дорученнями: №17326 від 29.08.2012 року на суму 21 590,13 грн., №17432 від 30.08.2012 року на суму 40 000,00 грн., №17538 від 31.08.2012 року на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до Полісу АВ №0145579 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 50 000,00 грн. - матеріальних збитків, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Саксаганського, будинок 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 48-А, код ЄДРПОУ 20113829) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - матеріальних збитків, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 30.06.2015 року.