Ухвала суду № 461815, 21.12.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

21.12.06 Справа № А-9/171

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційні скарги Калуської об”єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Калуш та Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м.Івано-Франківськ

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2006р.

у справі № А-9/171

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатнафтохім”, с.Мостище Калуського району

до Калуської об”єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Калуш

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0000872302/0

За участю представників сторін:

від позивача: Кульбанська Л.С. - заступник головного бухгалтера, Бойко Р.Б. – юрисконсульт.

від відповідача: Бабій Т.С. - головний державний податковий інспектор, Мельник Р.Я. - головний державний податковий інспектор, Місюра М.В. –заступник начальника ДПІ, Чобанюк М.М. –головний державний податковий ревізор-інспектор, Щербінський Р.Л. –представник.

від прокуратури: не з”явився.

Особам, які беруть участь у справі, права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2006р. у справі № А-9/171 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатнафтохім”, с.Мостище Калуського району до Калуської об”єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Калуш та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0000872302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006р. на суму 2625675,00 грн.

Постанова місцевого господарського суду мотивована нормами пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та тим, що у відповідача не було достатніх підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за січень 2006р.

Відповідач та прокурор з постановою місцевого господарського суду не погоджуються, подали апеляційні скарги, просять постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав у них наведених.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційних скарг підтримав.

Позивач у запереченні на апеляційні скарги та представник позивача у судому засіданні проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечив, просив постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, яке є предметом спору у даній справі, прийнято на підставі Акту про результати перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ „Карпатнафтохім" за січень 2006р. від 19.04.2006р. № 321/23-2/33129683, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2625675 грн., яка підлягає зменшенню у картці особового рахунку підприємства.

Розглянувши доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах та доповненні до апеляційної скарги відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та прийняте із порушенням чинного законодавства України, а тому правомірно скасовано судом першої інстанції, відповідно постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення, з огляду на наступні підстави.

Порядок визначення суми бюджетного відшкодування встановлено п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" зазначається, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, з наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив у попередньому податковому періоді. Це, зокрема узгоджується і з визначенням „бюджетного відшкодування", наведеним в п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", відповідно до якого бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як встановлено судом, позивач в попередніх податкових періодах (тобто до січня 2006р., в якому було заявлено бюджетне відшкодування) мав від'ємне значення. Таке від'ємне значення, враховуючи встановлений пп.7.7.1-7.7.2 механізм, включалось до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Так, від'ємне значення переходило із місяця в місяць (податковий період) у складі податкового кредиту позивача. В грудні 2005р. позивач сплатив ПДВ постачальникам (робіт, послуг) в розмірі 9513462 грн. Далі, в січні 2006р., дотримуючись положень абз.а) пп.7.7.2 та пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", позивач разом із податковою декларацією подав розрахунок та заяву про отримання бюджетного відшкодування в зазначеній сплаченій частині від'ємного значення з ПДВ.

Форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлена, як Додаток № 3 до Податкової декларації з ПДВ, Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 із наступними змінами та доповненнями.

В формулюванні назви окремо взятого рядка (№ 3) форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування вказаний рядок називається: „(1) Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) (2) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)."

Таке формулювання суперечить абз.а) пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", який встановлює, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді. Тобто в Законі мова іде про фактично сплачену суму ПДВ в попередньому періоді. Натомість в назві рядка № 3 Розрахунку зазначається, що відшкодуванню підлягає не фактично сплачені суми від'ємного значення (яке в поточному періоді може утворитись за рахунок від'ємних значень декількох попередніх періодів), а лише податковий кредит попереднього податкового періоду, фактично сплачений у попередньому податковому періоді.

Оскільки назви рядків в формі згаданого Розрахунку не є правовими нормами, а існують лише для зручності заповнення відповідної форми та не породжують, не змінюють та не припиняють будь-яких правовідносин, тобто не мають юридичних наслідків, тому наведене вище формулювання назви рядка № 3 згаданої форми Розрахунку не може змінювати порядок бюджетного відшкодування.

З наведеного вище вбачається, що формулювання назви рядка № 3 Розрахунку значно звужує дію згаданого абз.а) пп.7.7.2 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що є неприпустимим.

Виходячи з наведеного та керуючись ч.4 ст.9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правових актів суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки норми Закону України „Про податок на додану вартість” мають вищу юридичну силу в порівнянні із підзаконним нормативним актом, яким є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 із наступними змінами та доповненнями, тому при наявності згаданої суперечності підлягають застосуванню норми вказаного Закону. А отже обґрунтування висновку відповідача про зменшення бюджетного відшкодування на підставі суперечливого формулювання рядку № 3 Розрахунку є безпідставним.

Крім того, в спірному податковому повідомленні-рішенні відповідач посилається на абз.б) пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", як на підставу здійснення перевірки позивача, та на пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість", як на норму, на підставі якої зроблено розрахунок (перерахунок) суми заявленого бюджетного відшкодування. Щодо наведеного слід зазначити наступне.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань...

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", на який покликається відповідач, встановлює порядок здійснення податковим органом перевірки податкової декларації платника податку, а також встановлює підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, та не встановлює порядку здійснення перерахунку заявленої суми бюджетного відшкодування. Отже посилання на вказану норму в спірному податковому повідомленні-рішенні є безпідставним, що свідчить про його неправомірність.

З огляду на викладене в сукупності, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягає до задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

В силу того, що доводами апеляційних скарг та доповнення до апеляційної скарги відповідача правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, твердження відповідача про необхідність зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006р. на 2625675,00 грн. належними доказами не обґрунтовано, підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови місцевого господарського суду –відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2006р. у справі № А-9/171 залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.