Рішення № 46180954, 30.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.15р. Справа № 904/4797/15

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 320 464,20 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: Тригуб О.О., представник за довіреністю № НЮ-18 від 02.01.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ" (далі-відповідач) про стягнення 320 464,20 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4797/15, прийнято позовну заяву та справу призначено до розгляду в засіданні на 06.07.15р.

06.07.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.86).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.07.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про подачу та забирання вагонів № 413 при станції Скалат Львівської залізниці, яким визначено порядок здійснення подачі, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу через стрілку № 6 до колії станції Скалат і обслуговується локомотивом залізниці. Згідно з умовами вказаного договору (із наступними змінами) вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається по телефону, загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою не більше 25 одиниць (окатишевозів - 31 вагон).

Як зазначає позивач, відповідно до чинних договорів про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги між позивачем та відповідачем здійснюється електронний документообіг.

Позивач звертає увагу суду на те, що 28.12.14р., 01.01.15р. та 02.01.15р. на адресу відповідача на станцію Скалат прибували власні вагони по повних перевізних документах:

- накладна № 47563002 (досилка № 35139070) - вагони №№ 59223271, 59222851, 59124271, 59227801;

- накладна № 47824917 - вагон № 59123166;

- накладні № 47278726, № 47255856, № 47278916 - вагон № 59126565, вагони №№ 59215541, 59123570, 59223222, 59222950, 59229427, 59124073, 59124438, вагон №59226373.

Про прибуття вказаних вагонів позивачем повідомлено відповідача та перевізні документи розкредитовано його представниками відповідно 28.12.14р., 01.01.15р. та 02.01.15р.

Позивач зауважує, що у зв'язку з незапланованою зміною оператора, відсутністю заявок і відповідно узгоджених планів відповідач надав замовлення № 31/12 від 31.12.14р., № 01/01 від 01.01.15р. та № 02/01 від 02.01.15р. про те, щоб не подавати на його під'їзну колію власні вагони згідно переліку. Вказані вище вагони в очікуванні розпорядження вантажоодержувача, тобто відповідача, після прибуття на станцію були затримані на місцях загального користування і перебували там до 26.02.15р., після чого були подані на під'їзні колії інших вітковласників. Зазначені обставини зафіксовано актами загальної форми ГУ-23.

Так, актом загальної форми № 1520 від 31.12.14р., зафіксовано затримку вагонів №№ 59223271, 59222851, 59124271, 59227801 з 31.12.14р. 15:00; актом № 349 від 26.02.15р. про закінчення затримки вагонів №№ 59124271, 59222851, 59223271, 59227801 26.02.15р. в 21:20.

Актами № 1 від 01.01.15р., № 348 від 26.02.15р. - вагон № 59123166, час початку затримки 01.01.15р. 04:55, час закінчення затримки - 26.02.15р. 21:20.

Актами № 9 від 02.01.15р., № 345 від 26.02.15р. - вагони №№ 59215541, 59123570, 59223222, 59222950, 59229427, 59124073, 59124438, 59226373, 59126565 затримані з 02.01.15р. 12:30 до 26.02.15р. 16:00.

Акти складені в присутності повноважних представників відповідача та підписані ними та працівниками станції Скалат.

На підставі вказаних актів позивачем нараховано плату за користування вагонами, яка внесена до відомостей плати за користування вагонами (форма ГУ-46). Представники відповідача підписали зазначені відомості із зауваженнями. Плата за користування вагонами за весь період затримки вагонів на місцях загального користування становить 310 729,08 грн. з ПДВ.

Крім того, позивачем нараховано збір за зберігання рухомого складу на своїх осях за період з 31.12.14р. по 26.02.15р. у розмірі 9 735,12 грн. з ПДВ. Накопичувальні картки форми ФДУ-92, також підписані відповідачем із застереженнями.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.02.15р. та 17.03.15р. було направлено на адресу відповідача претензії, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

На підставі ст. 307 ГК України, ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць України позивач просить стягнути з відповідача 320 464,20 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами за період затримки вагонів на місцях загального користування та збору за зберігання рухомого складу.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 року №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 у загальній сумі 310 729,08 грн. з ПДВ та збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 у сумі 9 735,12 грн. з ПДВ.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин визначених самим відповідачем.

За викладеного суд вбачає підстави дійти висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Таким чином, судом встановлено дотримання залізницею, тобто позивачем, порядку оформлення затримання вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, тобто відповідача.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 908, 920 Цивільного кодексу України, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами, ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "ГІРНИЧОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ" (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 37, код ЄДРПОУ 31261769) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 01059900) плату за користування вагонами за період затримки вагонів на місцях загального користування у розмірі 310 729,08 грн. (триста десять тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 08 коп.), збір за збереження рухомого складу у розмірі 9 735,12 грн. (дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 12 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 409,28 грн. (шість тисяч чотириста дев'ять грн. 28 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.07.15р.

Суддя Н.Е. Петренко