Рішення № 46180870, 20.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5004/2371/11за позовом публічного акціонерного товариства Укртелекомв особі Волинської філії

до відповідача державного підприємства Волиньвугілляв особі відокремленого підрозділу Шахта Бужанська

про стягнення 5741,06 грн.

СуддяШум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_1-представник (дов. №11 від 04.01.2011р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику відповідача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України розяснено його процесуальні права та обовязки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач- акціонерне товариство Укртелеком в особі Волинської філії звернувся до суду з позовом до державного підприємства Волиньвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Бужанська про стягнення 5 741,06 грн. заборгованості в т.ч.5 274,74 грн. основного боргу, 142,41 грн. пені, 208,06 грн. - інфляційних втрат, 115,65 грн. - 3% річних згідно договору №12/016-350 від 08.04.2010р. про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" з телекомунікаційною мережею споживача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, - ВСТАНОВИВ: між публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Волинської філії, та державним підприємством Волиньвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Бужанська укладено договір № 12/016-350 від 08.04.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" з телекомунікаційною мережею споживача.

Як встановлено судом, укладені між сторонами угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалася, сторонами розірвані не були, у звязку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсною або неукладеною.

Предметом договору № 12/016-350, є з'єднання телекомунікаційної мережі споживача (відповідача) кількістю 228 номери з номерною ємністю в індексах ""92п-1-00-6-99, з телекомунікаційною мережею Укретелекому в м.Нововолинську та надання послуг місцевого, вхідного міжміського, міжнародного, рухомого (мобільного) телефонного зв'язку.

Відповідно до п.п.2.1.1., 2.1.2. договору №12/016-350 Укртелеком зобов'язується забезпечити з'єднання обладнання споживача АТСК-100/2000-2 шт. загальною ємністю 228 номери з телекомунікаціною мережею Укртелекому в м.Нововолинську відповідно до схеми організації зв'язку наведеної в додатку №1.та забезпечувати споживачу надання послуг місцевого, вхідного міжміського, міжнародного, рухомого (мобільного) зв'язку в індексах "92", які надані споживачу Укретелкомом для задоволення його власних технологічних потреб.

Згідно п.3.1. договору №12/016-350 плата за з'єднання визначається як плата за організацію вхідних та вихідних з'єднувальних ліній для підключення до телекомунікаційної мережі Укртелекому і нараховується відповідно до встановлених тарифів та вноситься споживачем до моменту з'єднання. Підставою для виставлення рахунків є Акт взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі споживача з телекомунікаційною мережею Укртелекому.

Укртелеком починає виставляти рахунки за користування місцевою телефонною мережею Укртелекому з дати підключення до телекомунікаційної мережі, яка є датою оплати споживачем рахунку за організацію з'єднувальних ліній.

Відповідно до п.3.4. договору позивач до 10 числа місяця, що настає за звітним виставляє споживачу рахунок на оплату телекомікаційних послуг.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги місцевого, вхідного міжміського, міжнародного, рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, з'єднання телекомунікаційної мережі споживача (відповідача) кількістю 228 номери з номерною ємністю в індексах ""92п-1-00-6-99, з телекомунікаційною мережею Укретелекому в м.Нововолинську, що підтверджується рахунками за період червень-грудень 2010 року та січень-травень 2011року (а.с.21-32).

Відповідач своїх зобов'язань передбачених умовами договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5 274,74 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.6. договору, за порушення строків проведення розрахунків споживач сплачує пеню за кожну добу затримки платежу, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві, розмір пені становить 142,41 грн., сума індексу інфляції становить 208,06 грн.,3% річних - 115,65 грн. Штрафні санкції нараховані позивачем обґрунтовано та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг місцевого, вхідного міжміського, міжнародного, рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, з'єднання телекомунікаційної мережі споживача (відповідача) кількістю 228 номери з номерною ємністю в індексах ""92п-1-00-6-99, з телекомунікаційною мережею Укретелекому в м.Нововолинську, отримання останнього державним підприємством Волиньвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Бужанська та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України „Про телекомунікації, ст.ст. 144, 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 230,509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Волиньвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Бужанська (вул.луцька,1 м.Нововолинськ, код ЄДРПОУ 00176259) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Волинської філії (м.Луцьк, вул. Кривий Вал,28 код ЄДРПОУ 23251963) 5 741,06 грн. заборгованості в т.ч. 142,41 грн. пені, 208,06 грн. - інфляційних втрат, 115,65 грн. - 3% річних, 102,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

СуддяМ.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 23.12.2011р.