Рішення № 46180806, 06.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2015 р. Справа № 903/457/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", м. Івано-Франківськ

до відповідача Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луцьк

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. у справі №3-15

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Дворський В.М., дов. №68-01 від 23.02.2015р.

від відповідача: Саржан О.В., дов. 10 від 23.04.2015р., Луговий С.А.-в.о. голови відділення

В судовому засіданні 11.06.2015р. за ініціативою суду проводиться технічна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 30.06.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. у справі №3-15 та просив визнати недійсним та скасувати рішення № 10 від 31.03.2015р. адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15.

Крім того, просив до вирішення цієї позовної заяви по суті зупинити дію рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. у справі №3-15.

Як на правову підставу позовних вимог посилався на ЗУ "Про захист економічної конкуренції", ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" та вказав, що спірне рішення підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті було неповно з'ясувані всі обставини по справі, висновки, відображені в рішенні не відповідають дійсності, мали місце недоведеність, порушення процесуальних прав позивача та порушення норм чинного законодавсва України.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 27.05.2015р. на 11:00год.

14.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшло до суду клопотання №160-01 від 12.05.2015р. (вх.№01-54/4520/15), яким він долучив до матеріалів справи копії статуту ТзОВ "Галичина-Табак" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТзОВ "Галичина-Табак" протоколом №01 від 29.01.2015р., зареєстрованого 30.01.2015р. за №11191050013007562, положення про Луцьку філію ТзОВ "Галичина-Табак", затверджену загальними зборами учасників ТзОВ "Галичина-Табак" протоколом №11 від 06.09.2013р., витягу з ЄДР від 05.05.2015р. за №20520198 та оригінал фіскального чеку №5011 від 23.04.2015р.

18.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшло до суду клопотання №165-01 від 13.05.2015р. (вх.№01-54/4653/15), в якому він просив до вирішення цієї позовної заяви по суті зупинити дію рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15.

19.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшов до суду відзив №20/1.25-904 від 19.05.2015р. (вх.№01-54/4728/15), в якому він проти позовних вимог заперечив та просив відмовити позивачу у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Долучив до матеріалів справи копії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015р. №10, звернення Волинської обласної ради №1631/67/2-14 від 31.10.2014р., доручення від 16.12.2014р. №12-01/7368, наказу №184-ВК від 28.02.2014р., вимоги №17/1.21-1842 від 03.11.2014р., листа №356-01 від 18.11.2014р., рекомендацій від 18.12.2014р. №128, листа №16-01 від 16.01.2015р., листа №1606 від 03.03.2015р., зразки етикеток Луцького СГК та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак".

22.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшли до суду пояснення №20/1.25-918 від 20.05.2015р. (вх.№01-54/4836/15 від 22.05.2015р.) щодо клопотання позивача про зупинення дії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15 до вирішення цієї заяви по суті, в яких відповідач проти даного клопотання заперечив з огляду на те, що в силу ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" з часу прийняття господарським судом Волинської області ухвали про порушення провадження у даній справі до прийняття рішення у ній, пеня не може бути та не буде нараховуватися територіальним відділенням, що не потребує винесення господарським судом Волинської області додаткового рішення у будь-якій формі про зупинення дії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15 до вирішення цієї заяви по суті.

В судовому засіданні 27.05.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2015р. позов заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Крім того, проти задоволення судом клопотання позивача про зупинення дії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15 до вирішення цієї заяви по суті, заперечив.

Розглянувши в судовому засіданні 27.05.2015р. клопотання позивача про зупинення дії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15 до вирішення цієї позовної заяви по суті, суд відмовив в задоволенні клопотання. При цьому, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч.3 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Двохмісячний строк для виконання чи оскарження позивачем рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. закінчується 10.06.2015р.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Позовна заява до господарського суду подана позивачем у межах двомісячного терміну добровільного виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У відповідності до пункту 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній).

Тобто, з часу прийняття господарським судом Волинської області ухвали про порушення провадження у справі №903/457/13 (27.04.2015р.) до прийняття рішення у ній, пеня не може бути та не буде нараховуватися територіальним відділенням, що не потребує винесення судом додаткового рішення у будь-якій формі про зупинення дії рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10 від 31.03.2015р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №3-15 до вирішення цієї позовної заяви по суті, з метою припинення/уникнення нарахування пені.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст.77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

09.06.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшли до суду пояснення №20/1.25-1045 від 08.06.2015р. (вх.№01-54/5525/15 від 09.06.2015р.), в яких він позов заперечив.

Долучив до матеріалів справи копії листів від 17.01.2015р. №17/1.21-76, від 02.02.2015р. №194/47/2-15, депутатського звернення від 28.01.2015р. б/н, листа від 02.02.2015р. №05/1/1-9-15, вимоги від 29.01.2015р. №26/1.34-142, листів ПП Гончар А.Г. б/н б/д, ПП ТД "Салют" від 10.02.2015р. №30, ПП "Хутірець" б/д б/н, ТЗоВ "НК "Аветра" від 27.02.2015р. №18, ФОП Кондрашина В.Ю. від 05.03.2015р. б/н, листа Волинської обласної ради від 26.08.2014р. №1278/67/2-14, витяг з протоколу від 31.03.2015р. №23, копію наказу від 26.12.2011р. №112.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2015р., у зв'язку з присутністю тележурналістів, звернувся до суду з клопотанням про конфіденційність розгляду справи, у зв'язку з комерційною таємницею.

Згідно ст.4-4 ГПК України, розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Дане клопотання судом відхилене як необґрунтоване у відповідності до вимог ст.4-4 ГПК України.

В судовому засіданні 11.06.2015р. та у письмових поясненнях №187-01 від 10.06.2015р. (вх.№01-54/5652/15 від 11.06.2015р.) представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Крім того, долучив до матеріалів справи витяг з ЄДР від 05.05.2015р. щодо ТзОВ "Галичина-Табак" та копію рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2015р. у справі №903/1309/14.

В судовому засіданні 11.06.2015р. представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні 11.06.2015р. оголошувалась перерва, у зв'язку з технічними збоями в локальній мережі господарського суду Волинської області, що призвело до неможливості подальшої технічної фіксації судового процесу, що стверджується відповідним актом.

Після оголошеної перерви, представник позивача звернувся до суду з клопотанням б/н від 11.06.2015р. (вх.№01-66/95/15 від 11.06.2015р.), в якому у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, поданими відповідачем в судовому засіданні 11.06.2015р. та необхідністю надання письмових пояснень по справі, просив відкласти розгляд справи та продовжити термін розгляду спору.

Представники відповідача проти задоволення судом клопотання про відкладення розгляду справи та продовження терміну розгляду спору не заперечили.

Ухвалою суду від 11.06.2015р. за клопотанням позивача розгляд справи продовжено та відкладено згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-додаткові письмові пояснення з врахуванням письмових пояснень відповідача від 08.06.2015р. №20/1-25-1045, пояснень представників відповідача в судовому засіданні; відповідача-додаткові письмові пояснення з врахуванням письмових пояснень №187-01 від 10.06.2015р., пояснень представника позивача в судовому засіданні.

24.06.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшли до суду додаткові пояснення №20/1.25-1153 від 23.06.2015р. (вх.№01-54/6025/15 від 24.06.2015р.), в яких він позов заперечив, вказавши, що рішення Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 зі змінами "Про Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області", яке було чинним на час прийняття оскарженого рішення, є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами господарювання на території Волинської області до визнання його чи певних його частин недійсним в установленому законодавством порядку чи за рішенням суду.

Зазначив, що твердження позивача про те, що у нього відсутня горілка власного виробництва та про відсутність у Волинської обласної ради підстав для прийняття рішення про символіку області та порядок її використання, відсутність чесного заичаю є безпідставними та такими, що не грунтується на вимогах чинного законодавства України.

В судовому засіданні 30.06.2015р. та у додаткових поясненнях №219-01 від 30.06.2015р. (вх.№01-54/6206/15 від 30.06.2015р.) представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав наведених у позовні заяві та додаткових поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Вказав, що ст. 30 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" не передбачено прийняття рішення саме про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Стверджував, що на сьогоднішній день жодним законом не передбачено отримання дозволу на право використання місцевої символіки.

Зауважив, що в спірному рішенні відповідач не вказав ні на ознаки, ні на зміст, ні хоча б про якісь "чесні звичаї".

Повідомив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги ст. 4 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Зазначив, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг №194394 від 10.12.2014р. та Патент України №28729 від 12.01.2015р. на промисловий зразок Етикетку, словесна частина якого містить "Етнос Волинь Вірність традиціям"-видані Державною службою інтелектуальної власності-є діючими та не скасованими і в судовому порядку не оскаржувалися.

Представники відповідача в судовому засіданні 30.06.2015р. позов заперечили, з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях в обгрунтування заперечень.

Присутні в судовому засіданні представники сторін пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

Згідно положень ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

У відповідності до ст. 3 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01р. № 2210-III, державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 12-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 березня 2015р. №10 у справі №3-15 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", за наслідками розгляду звернення Волинської обласної ради щодо неправомірного використання ТзОВ "Галичина-Табак" зображення герба Волині на етикетках продукції (горілки) серії "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям", постановлено:

1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" (м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8, і.к. 36497264) в період часу 15.11.2013р.-по даний час неправомірно (всупереч приписам рішення Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 "Про Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області", зі змінами) використовує при виробництві та реалізації зображення герба Волині на етикетках продукції серії "Волинь", "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям", що є порушенням, передбаченим ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності .

2. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" (м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8, і.к. 36497264) штраф у розмірі 34 000

(тридцять чотири тисячі) гривень за порушення, вказане в п. 1 даного рішення.

3. ТзОВ "Галичина-Табак" припинити порушення зазначене в п.1 даного рішення у двохмісячний термін із дня його отримання..

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'кт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач, з висновком та рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 березня 2015р. №10 у справі №3-15 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" не погоджується, вважаючи, що в його діях відсутній склад правопорушення конкурентного законодавства, передбачений ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції", а тому просить суд визнати його недійсним.

Відповідач не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, та користуючись правом, наданим чинним законодавством України звернувся до суду з відзивом, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина -Табак" у вигляді використання при виробництві та реалізації на етикетках продукції серії "Волинь", "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям" герба Волині є порушенням, передбаченим ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки проведена перевірка та прийняте рішення відповідають вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернуся до суду з вимогою визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №3-15, оскільки вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню з причин того, що при його прийнятті було неповно з'ясовані всі обставини по справі, висновки, відображені в рішенні не відповідають дійсності, мали місце недоведеність, порушення процесуальних прав позивача та порушення норм чинного законодавсва України.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Тобто, чинним законодавством суб'єкту господарювання надано право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково з визначених законом підстав у двомісячний строк з дня одержання такого рішення.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом п.1 Постанови №15 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 4-2 і 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 березня 2015р. №10 у справі №3-15 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", ТзОВ "Галичина-Табак"-суб'єкт господарювання, основним видом діяльності якого є виробництво та реалізація горілчаних виробів. У Волинській області представлене Луцькою філією (м. Луцьк, вул. Рівненська, 44), що не є юридичною особою та здійснює, зокрема, оптову та роздрібну реалізацію горілок власного виробництва в асортименті, що підтверджує наведену територіальним відділенням кваліфікацію порушення як "дії конкуренції".

Зображення герба Волині ТзОВ "Галичина-Табак" використовується з 15.11.2013р. на етикетках продукції (горілки) серії "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям" та має наступний вигляд: білий хрест, який розташований на червоному тлі прямокутного заокругленого внизу щита і торкається його країв.

Рішенням Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8, зі змінами, затверджено "Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області".

Дане рішення Волинської обласної ради не оскаржувалося, в установленому законом порядку, не визнано недійсним (доказів в підтвердження протилежного суду не надано).

Згідно положення символікою області є, зокрема, герб, що має наступний вигляд: "білий (срібний) Хрест, рівнораменний, який розташований на червоному тлі прямокутного заокругленого внизу щита і торкається його країв".

Згідно п. 3.7. Положення використання герба Волинської області в комерційних цілях здійснюється лише за дозволом обласної ради, за плату; пунктом 3.11-без отримання даного дозволу забороняється.

ТзОВ "Галичина-Табак" до початку виробництва горілок серії "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям" зі спірними етикетками за отриманням дозволу Волинської обласної ради герба Волині не зверталося, за результатами розгляду звернення Луцької філії ТзОВ "Галичина-Табак" від 25.07.2014р. про надання такого дозволу під час пленарного голосування отримано відмову від обласної ради (у зв'язку з тим, що не є товаровиробником Волинської області, та наявністю власного спиртогорілчаного комбінату, який правомірно використовує герб Волині на власній продукції).

В грудні 2014 року дана продукція ТзОВ "Галичина-Табак" була наявна у роздрібному та оптовому продажі, зокрема, у Волинській області.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

На думку суду, чесні звичаї в даному випадку встановлені рішенням Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 та встановлюють порядок використання одного із символів Волинської області. При цьому, ТзОВ "Галичина-Табак" не дотримавшись даних чесних звичаїв отримує неправомірні переваги у конкренції, позиціюючи (розміщенням герба Волині) власну продукцію причетністю до товаровиробників Волині, що може вплинути на наміри здійснення покупки саме даної продукції (як в якості сувенірної продукції так і горілки, яка набула та має певну репутацію та свого споживача).

Дії ТзОВ "Галичина-Табак" з неправомірного використання зображення герба Волині на етикетках продукції серії "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям", при їх виробництві та реалізації, містили ознаки порушення, передбаченого ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності.

Кваліфікація господарського правопорушення за ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" потребує зазначення правила, торгового чи іншого чесного звичаю у підприємницькій діяльності, порушення якого мало місце в даному випадку, що і було зроблено територіальним відділенням при прийнятті оскарженого рішення.

Стаття 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", визначає конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Не дотримуючись приписів рішення Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8, зі змінами "Про Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області" та ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції", позивач самоусувається від такого змагання та бажає отримати неправомірні переваги у конкуренції, саме не завдяки власним досягненням, а використовуючи недобросовісні дії у конкуренції.

Тобто, у господарській діяльності для кваліфікації дії як акту недобросовісної конкуренції ключовим є зіставлення (протиставлення) з категорією добросовісної поведінки-справедливої та чесної поведінки, якої слід очікувати від сторін у їхніх ділових відносинах та якої дотимувався б лояльний громадянин, чесна особа, чого не зроблено позивачем. Адже, саме позивач, виробляючи горілку зацікавлений в її просуванні на ринку, для чого ним і був обраний маркетинговий хід із розміщенням герба Волинської області на етикетках та копіюванням етикеток Волинського виробника горілок.

Твердження позивача про відсутність у Волинської обласної ради підстав для прийняття рішення про символіку області та порядок її використання, відсутність чесного звичаю є безпідставним та таким, що спостовується матеріалами справи.

Крім того, суд зауважує, що з метою припинення порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, відповідно до ст. 12, п.10 ч.5 ст. 14 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", ст. 46 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", адміністративна колегія Територіального відділення листом від 18.12.2014р. №128 рекомендувала ТзОВ "Галичина-Табак" припинити дії, з неправомірного використання зображення герба Волині на етикетках продукції серії "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям", іншої продукції, при їх виробництві та реалізації, які містять ознаки порушення, передбаченого ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності.

Проте, ТзОВ "Галичина-Табак" не було вжито заходів для припинення вказаного вище порушення вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в зв'язку з чим і було розпочато розгляд справи.

У письмовому поясненні, наданому 13.03.2015р. листом за №91-01 на відповідну вимогу голови Територіального відділення в ході проведення розслідування у справі, ТзОВ "Галичина-Табак" зазначаючи, що ним отримано патент на промисловий зразок №28729 етикетку, словесна частина якого містить "Етнос Волинь Вірність традиціям" із зображенням герба Волині у відповідності до вимог чинного законодавства України із дотриманням всіх відповідних погоджувальних процедур, а горілка "Етнос Полісся" не містять зображень герба Волині, не визнано вчинення кваліфікованого територіальним відділенням у даній справі порушення.

Зазначене не може бути взяте до уваги, так як реєстрація патентів, промислових зразків, в установленому законом порядку не виключає можливість вчинення порушення вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, оскільки згідно ст.17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва зобов'язаний добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким законом, в нашому питанні, є статті 22 "Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей" та 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими територіальні громади сіл, селиш, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції; з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповівно району, області; зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом (стаття 22); і виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються, зокрема, питання затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області.

Тобто, рішення Волинської обласної ради від 16.02.2004р. № 10/8, зі змінами, "Про Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області", яке є чинними на час прийняття оскарженого рішення і прийняте в межах визначених даними правовими нормами. Ним і встановлено торгові та інші чесні звичаї у господарській діяльності.

Відповідно до ст. 7 ЦК України звичаєм визнається правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Також, звичай може бути зафіксований у відповідному документі. У Цивільному кодексі України регламентовано і те, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема. звичаєм ділового обороту.

В зв'язку з чим твердження позивача про відсутність у Волинської обласної ради підстав для прийняття рішення про символіку області та порядок її використання, відсутність чесного звичаю є безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що ТзОВ "Галичина-Табак" в період часу 15.11.2013р.-по час прийняття спірного рішення неправомірно (всупереч приписам рішенням Волинської обласної ради від 16.03.2004р. №10/8 "Про Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області", зі змінами) використовувало при виробництві та реалізації зображення герба Волині на етикетках продукції серії "Волинь", "Етнос Волинь Вірність традиціям" та "Етнос Полісся Вірність традиціям", що є порушенням, передбаченим ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності.

Заперечення позивача, які грунтувалися на тому, що при виробництві горілок позивач не використовує еталон герба Волинської області як якийсь окремий елемент, у Волинської обласної ради відсутні правовстановлюючі документи (документи власності) на герб Волинської області, Положення є нелегітимним, оскільки прийнято без достатньої правової підстави та суперечить вимогам Конституції України та чинного законодавства України, територіальним відділенням неправомірно не взято до уваги права товариства на об'єкти інтелектуальної власності патент та свідоцтво на промисловий зразок №28729 етикетку, словесна частина якого містить "Етнос Волинь Вірність традиціям" не спростовують висновків територіального відділення щодо факту вчинення ним недобросовісної конкуренції, що грунтується на матеріалах справи №3-15.

Щодо твердження позивача про те, що у нього відсутня горілка власного виробництва, то суд зауважує, що контретикетка горілок позивача містить інформацію, що її замовником є Луцька філія позивача, а виробник ТзОВ "НВП Гетьман" м. Львів. За інформацією ТзОВ "НВП Гетьман" ним виробляється горілка "Етнос Волинь" та "Етнос Полісся" на замовлення позивача, що і підтверджує виробництво позивачем горілки.

При цьому, на думку суду, на кваліфікацію дій суб'єкта господарювання не впливає той факт, що він не є виробником товару, а замовником, оскільки відповідальність у даному випадку повязана не з фактом реалізації неякісної продукції, а з фактом поширення недостовірної інформації про цей товар при його реалізації.

Твердження позивача про те, що поняття "комерційна мета", на яку послається відповідач в своєму рішенні не визначено жодним нормативним актом не може братись судом до уваги, оскільки згідно з главою 4 ГК України (господарська комерційна діяльність (підприємництво)) та ст. 42 ГК України підприємництво- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На думку суду, твердження позивача про неможливість кваліфікувати порушення за ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції", є безпідставним. Правовий аналіз наведених приписів ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" свідчить про те, що даний закон не містить вичерпного переліку дій, які підпадають під визначення недобросовісної конкуренції, а тому сфера його застосування не обмежується виключно діями, визначеними главами 2-4 цього Закону. Тому, беручи до уваги загальні правила застосування правових норм у випадку їх конкуренції, згадана норма ч.1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" є загальною по відношенню до норм, що містяться у главах 2-4 цього Закону, та підлягає самостійному застосуванню при кваліфікації господарських правопорушень лише за відсутності підстав для застосування інших спеціальних норм. При цьому, кваліфікація господарського правопорушення за ч.1 ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" (поза межами, визначеними у главах 2-4 цього Закону), потребує зазначення правила, торгового чи іншого чесного звичаю у підприємницькій діяльності, порушення якого мало місце в даному випадку. Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 12.05.2009р. зі справи №21/17, на яку посилається також і позивач у позові, та постанові ВГСУ від 30.03.2010р. у справі №14/200, де інші органи Антимонопольного комітету України не визначили в оскаржених рішеннях, що є чесними торговими звичаями у підприємницькій діяльності на відміну від територіального відділення.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що твердження позивача про неможливість кваліфікувати порушення за ст. 1 ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції" є безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах законодавства України.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2015р. №10 у справі №3-15 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Враховуючи те, що позивач при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №824 від 23.04.2015р. надмірно сплатив судовий збір в розмірі 609,00грн., господарський суд вважає, що слід повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 609,00грн. в силу ст.ст. 6, 7 Закону України "Про судовий збір".

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Беручи до уваги викладене, керуючись Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", ст.ст. 33, 34, 41, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. В позові відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" (м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8, код 36497264) з Державного бюджету України 609 грн.- надмірно сплаченого судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №824 від 23.04.2015р.

Повний текст рішення складено

06.07.2015

Суддя С. В. Бондарєв