Ухвала суду № 46180600, 06.07.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 липня 2015 року Справа № 910/712/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Сибіги О.М., Шаргала В.І.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" простягнення 3 483,86 грн

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником не дотримано, у поданій касаційній скарзі №3644/10-09 від 29.05.2015 ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 599, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, однак при цьому не зазначає суті порушення вказаних правових норм щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга зводиться до цитування змісту вищезазначених правових норм, встановлення обставин та переоцінки доказів у справі, що вже було предметом розгляду судами попередніх інстанцій та їм надана правова оцінка.

Згідно ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 111, п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі №910/712/15-г повернути скаржнику.

Головуючий В.С. Божок

Судді О.М. Сибіга

В.І. Шаргало