Постанова № 46180309, 03.07.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3-3393/2015

в справі №760/10903/15-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Захарова А.С., за участю захисника - адвоката Чередніченка В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Міжрегіонального Головного Управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТзОВ «Кімберлі-Кларк Україна», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, юридична адреса: м. Київ, вул. Грінченка, 2/1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 - за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 року о 10 год. 00 хв. при проведені камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, № 9074142297 від 20.04.2015 року, ТзОВ «Кімберлі-Кларк Україна», директором якого є ОСОБА_2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 2/1, встановлено порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України в розмірі (р.25.1. Декларації) 790374 грн.

ОСОБА_2 до суду не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася судом про час та місце розгляду даного адміністративного матеріалу.

03.07.2015 року, захисником - адвокатом Чередніченком В.П., до суду було надано пояснення правопорушниці ОСОБА_2 та заяву, згідно якої остання просить розглянути даний адміністративний матеріал у її відсутності та за участі її захисника Чередніченка В.П..

Згідно пояснень ОСОБА_2, ТОВ з II «Кімбері-Кларк Україна» задекларувало у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 790 374 грн. (рядок 18 Декларації). Дата подачі Декларації - 20.04.2015 р.

Підприємство скористалось правом на збільшення реєстраційної суми, визначеної за формулою із п. 2001.3 ПКУ у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів з одночасним збільшенням податкового кредиту у розмірі 14 129 405 у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, (рядок 20.2 Декларації).

Таке збільшення податкового кредиту призвело до того, що результатом звітної декларації за березень стало не ПДВ до сплати у розмірі 790 374 грн., а від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 Декларації) у сумі -790 374 +14 129 405 = 13 349 031 грн.

Проте Фактичне збільшення реєстраційної суми у розмірі 14 129 405 відбулося лише 20.04.2015 року та, відповідно до Листа Державної фіскальної служби України про податок на додану вартість №7796/7/99-99-19-03-02-17 від 06.03.2015, має відображатись з одночасним збільшенням податкового кредиту в податковій декларації за звітний (податковий) період, у якому було здійснено таке збільшення. Тобто, підприємство могло скористатись правом на збільшенням податкового кредиту у розмірі 14 129 405 у звітній декларації за квітень 2015 року.

На підставі зазначеного вище, підприємство подало уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року 22.05.2015р., по якому зняло збільшення податкового кредиту у розмірі 14 129 405 та задекларувало ПДВ до сплати у розмірі 790 374 грн. (рядок 25.1 Декларації)

Оскільки, граничний строк сплати ПДВ за березень сплив 30.04.2015, підприємство заплатило штраф у розмірі 3% від суми недоплати у зв'язку із самостійно виявленою помилкою та пеню за кожний день прострочення платежу.

На підставі того, що погашення зобов'язання з ПДВ за березень 2015 року відбулося із запізненням, а саме 22.05.2015 року, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офісу з обслуговування великих платників видало протокол про адміністративне правопорушення, а саме порушення ч.1 ст. 163-2 КУпАП «Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що Товариство не мало сплачувати суму ПДВ до бюджету грошима, адже мало за собою переплату по ПДВ на інтегрованій картці обліку. Тобто, сума зобов'язання у 790 374 грн., яка з'явилась після подання уточнюючого розрахунку за березень 2015 року, була погашена Товариством за рахунок переплати з ПДВ, наявної у інтегрованій картці обліку Товариства (що підтверджується актами звірки по ПДВ від 28.04.2015 року та 25.05.2015 року).

Іншими словами, в даній ситуації не може йти мова про неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, адже Товариство взагалі не мало платити податок грошима, і зобов'язання Товариства з ПДВ після уточнення показників березня 2015 року взаємозарахувалось (погасилось) за рахунок наявної переплати. Тобто Товариство не мало подавати будь-які платіжні доручення про перерахування коштів. Таким чином, в даному випадку можна говорити про відсутність самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Згідно ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 747242 від 27.05.2015 року та актом перевірки № 567/28-10-39-10/21701474 від 20.05.2015 року.

За таких обставин вважаю, що винуватість правопорушниці у вчиненні правопорушення знайшла своє повне підтвердження згідно досліджених письмових доказів по справі.

Враховуючи особу правопорушниці, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вражаю останню слід визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати виною ОСОБА_2, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.

Штраф необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: найменування банку ГУ ДКУ у м. Києві, Р/р: 31118106700010; одержувач платежу: УДК СУ Солом'янського району м. Києва; МФО 820019; Ідентиф. код: 38050812; код класифікації доходів до бюджету: 22030001.

Стягнути з ОСОБА_2 36 грн. 54 коп. судового збору, який необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: найменування банку: ГУ ДК СУ у м. Києві, р/р 31212206700010, МФО 820019, одержувач платежу: УДК СУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача: 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код суду: 050.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: