Рішення № 46180000, 13.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/4668/15-ц

пр. № 2/759/3138/15

13 травня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хмарська Лариса Миколаївна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в березні 2015 року заявив позов про встановлення юридичного факту належності його матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

До початку розгляду справи по суті, позивач подав заяву про зміну підстав та предмету заявленого позову, за якою просив визнати за ним право власності на на ? частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2

В якості належного відповідача до участі у справі притягнуто територіальну громаду м. Києва в особі Київської міської ради, і в якості третіх осіб залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хмарську Л.М.

Позов мотивовано тим, що позивач не може успадкувати частку квартири в загальному порядку, через те, що це майно було оформлене матір'ю на дошлюбне прізвище «Пилипчук».

ОСОБА_1 та його представник адвокат Доценко В.А. в судовому засіданні на вимогах позову наполягали, пославшись на доводи та підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в суд не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_2 вимоги позову підтримав, і пояснив, що є батьком померлої ОСОБА_5, від спадщини, що залишилась після дочки, відмовився на користь онука ОСОБА_1, та заявив, що дочка за життя володіла половиною спірної квартири.

Інші учасники судового розгляду в суд не з'явились.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів. Позивач проти такого порядку розгляду справи не заперечував.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази та інші матеріали справи суд приходить до висновку про можливість задоволення позову за таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на що вказує свідоцтво про смерть.

Приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хмарською Л.М. 19.07.2013 року була заведена спадкова справа до майна померлої №13-2013.

З матеріалів спадкової справи вбачається таке.

Із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої - ОСОБА_1 Батько померлої - ОСОБА_7 подав заяву про відмову від спадщини на користь онука ОСОБА_1

Після закінчення строку на прийняття спадщини, 24.01.2014р. ОСОБА_1, як єдиному спадкоємцеві, нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_3, що за життя належала ОСОБА_5

Проте, видати ОСОБА_1 таке ж свідоцтво на ? частки квартири АДРЕСА_1, нотаріус не може, у зв'язку із сумнівами в належності цього майна спадкодавцю, що нею і роз'яснено спадкоємцю відповідним листом.

Дійсно з огляду на договір купівлі-продажу квартири від 14 вересня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вертебною Л.О. за реєстровим №2896, квартиру АДРЕСА_1 придбали ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_5 11.01.2002 року вишла заміж за ОСОБА_3 і взяла прізвище чоловіка, а паспорт на ім'я ОСОБА_5 було видано тільки 26.09.2002р.

За таких фактів, суд погоджується, що нотаріус не міг вклучити до спадкової маси спірне майно.

Позивач, з метою усунення вказаних сумнів, звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності спірного майна померлій ОСОБА_5, однак ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року у відкритті провадження за заявою було відмовлено у зв'язку з наявністю спору про право.

Тому, суд погоджується, що дане звернення позивача до суду є для нього єдиним способом реалізувати свої права, як спадкоємця.

При цьому, обставини належності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спірної квартири в рівних частках судом вже встановлені при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про вселення, визначення порядку користування квартирою та поділ особового рахунку і за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру, позбавлення права власності на квартиру, та стягнення грошової компенсації за частку в спільній сумісній власності, предметом розгляду в якій і було право власності сторін на квартиру АДРЕСА_1, на що зокрема вказує зміст рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2010 року.

Оскільки, обставини встановлені судовим рішенням не потребують доведення, то суд вважає встановленим, що ОСОБА_5, за життя, набула право власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, а відтак таке право має увійти до спадкової маси, що залишилась після її смерті, відповідно до приписів ст. 1218 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі і у спосіб визнання права.

За встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що може бути задоволеним.

На підставі наведених в рішенні норм законодавства, керуючись статтями 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий М.Ф. Сенько