Рішення № 46179704, 04.06.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7571/15-ц

провадження № 2/753/4422/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь", код ЄДРПОУ 24214088, про захист прав споживачів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь", код ЄДРПОУ 24214088, основну суму переказу - 15000 грн. та 480 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 березня 2015 року позивачем було доручено відповідачу (далі Банк) проведення розрахункової операції (банківської послуги), а саме переказ готівки в сумі 15000 грн. за навчання за 2 семестр на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ГУДКСУ у м. Києві КНУ ім. Т.Шевченка, код 02070944, МФО банку 820019, які відповідач отримав від позивача, проте переказ не здійснив, гроші не повернув всупереч вимогам діючого законодавства. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану пеню - у розмірі 0,1% за кожен день прострочення вказаного платежу з 20.03.2015 року до 20.04.2015 року.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись в письмових запереченнях, що 19.03.2015 року Постановою Правління НБУ було прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно в Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення в ньому тимчасової адміністрації, а відтак діють обмеження встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, письмові заперечення відповідача, а також всі інші матеріали справи, зокрема, копії квитанції, виданої відповідачем щодо здійснення позивачем грошового переказу 17 березня 2015 року готівки в сумі 15000 грн. за навчання за 2 семестр на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ГУДКСУ у м. Києві КНУ ім. Т.Шевченка, код 02070944, МФО банку 820019 та довідки відповідача щодо отримання вказаних коштів від позивача (а.с.5, 6), а також довідку КНУ ім. Т.Шевченка від 02.06.2015 року про те, що станом на цю дату вищевказані кошти не надходили, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

17 березня 2015 року позивачем було доручено відповідачу (далі Банк) проведення розрахункової операції (банківської послуги), а саме переказ готівки в сумі 15000 грн. за навчання за 2 семестр на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ГУДКСУ у м. Києві КНУ ім. Т.Шевченка, код 02070944, МФО банку 820019, які відповідач отримав від позивача, проте переказ не здійснив.

19.03.2015 року Постановою Правління НБУ було прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно в Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення в ньому тимчасової адміністрації.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.8.2 та п.8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»: Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку; міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А статтею 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом; Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку; сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті (щодо не здійснення виплат під час тимчасової адміністрації), не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом. Такі зобов'язання банку виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку Фонд має право надати банку цільову позику.

А відповідно до положень ст.1089 ЦК України: за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту; положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.

Отже вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь", код ЄДРПОУ 24214088, суму переказу - 15000 грн., і доводи відповідача не спростовують такого висновку суду.

Суд вважає, що в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити, як у безпідставних, за умови відсутності вини в діях Банку щодо своєчасного проведення вказаного платежу, враховуючи, що 19.03.2015 року Правлінням НБУ було прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію (як і його повернення, зокрема враховуючі відсутність вищевказаної цільової позики на таке повернення).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства „Банк "Київська Русь", код ЄДРПОУ 24214088, суму переказу - 15000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: