Постанова № 461696, 08.02.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"08" лютого 2007 р. Справа № 6/321а/55а

16 годин , м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників:

позивача Мельника М.О., довіреність №4 від 02.01.2007р.,

відповідача Скепської О.В., довіреність №30823/10/10-010 від

28.12.2006р., Сочивець О.П., довіреність №25402/10/10-

010 від 02.11.2006р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов відкритого акціонерного товариства “Чернігівський

річковий порт”, м. Чернігів, вул. Підвальна, 23

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові №0003292320/0 від 07.09.2006р. та №0003292320/1 від 10.10.2006р., якими відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

25.12.2006р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, підтримана представником позивача у судовому засіданні 08.02.2007р., в якій позивач просить також визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові №0003292320/2 від 22.11.2006р., яким відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представники відповідача проти позову заперечують.

Представники позивача підтримали позовні вимоги і просять їх задовольнити, оскільки, на їх думку, висновки акту перевірки та податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин. Так, представники позивача стверджують, що ВАТ “Чернігівський річковий порт” не повинно сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяги піску, який товариство отримало при проведенні днопоглиблювальних робіт для безпечного судноплавства на перекатах річки Десна.

Представники відповідача позовних вимог не визнають, просять у позові відмовити, посилаючись на обґрунтованість висновків акту перевірки та відповідність чинному законодавству прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові була проведена позапланова перевірка ВАТ “Чернігівський річковий порт” з питання повноти та правильності нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт №676/23/03150221 від 29.08.2006р.

Документальною перевіркою встановлено:

- в порушення ст. 3 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітету України по геології і використанню надр, Мінпраці та соцполітики України від 30.12.97р. № 207/472/51/157 (у редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України, Мінфіну України, Мінпраці та соцполітики України від 13.06.2000р. № 51/128/307/128) зареєстрованому в Мінюсті України 16.01.98р. за № 20/2460 (зі змінами та доповненнями) та Додатку № 9 до Закону України від 27.11.2003р. № 1344-IV „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами та доповненнями, підприємством у перевіряємому періоді занижено суму плати за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі –140479,72 грн., в тому числі 2004 рік –на 73312,22 грн.(за 9 місяців 2004 року –58602,93 грн.) за 2005 рік –на 67167, 50 грн. (за 9 місяців 2005 року –61400,81 грн.).

На підставі висновків перевірки Державною податковою інспекцією у місті Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №0003292320/0 від 07.09.2006р., яким відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивачем була подана скарга до ДПІ у м. Чернігові, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.10.2006р. №23541/10/25-008, яким:

залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.09.2006р. №0003292320/0, яким відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі рішення ДПІ у м. Чернігові від 06.10.2006р. Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003292320/1 від 10.10.2006р., яким відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також ДПІ у м. Чернігові направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0003292320/2 від 22.11.2006р., якими відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” також визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акту від 29.08.2006р. №676/23/03150220, перевіркою було встановлено наступне.

“Відкритому акціонерному товариству „Чернігівській річковий порт” Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів Дніпровського басейного управляння водних ресурсів (м. Чернігів) було надано дозвіл від 27.05.2004р. № 29, який „дає право на проведення робіт з: Проведення днопоглиблювальних робіт для безпечного судноплавства на р. Десна загальним обсягом 185000 куб.м. піску на перекатах: Бобровицький-1 (довжина 1613 м.) –100000 куб.м., Бобровицький-3 (довжина 525 м.) –25000 куб.м., Чернігівський-2 (довжина 725 м.) –1000 куб.м., Жовинська затока-2 (довжина 320 м.) –50000 куб.м.”.

Підписав дозвіл начальник управління Кобижча М. –термін дії дозволу з 01.06.2004 року по 01.06.2005 року.

Дозвіл погоджено з:

Начальником відділу екології та економіки природокористування Чернігівської міської ради П.М. Новомлинцем;

Заступником голови Чернігівської районної державної адміністрації І.І. Коробки,

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області біля підпису посада не вказана, є прізвище: І. Донцом.

Чернігівським районним відділом земельних ресурсів – біля підпису посада та прізвище не вказано.

Завідувачем відділу земельних ресурсів Чернігівської міської ради Лопатою В.І.

Начальником комплексної гідрогеологічної партії ПДРГП „Північ геологія” О.П. Нікіташ.

Чернігівською обласною державною рибінспекцією –біля підпису посада не вказана, прізвище не читається.

Головним державним санітарним лікарем Чернігівської області М.П. Донцем.

Термін дії дозволу з 01.06.2004 року по 01.06.2005 року, строки дії дозволу підприємством не подовжено.

Днопоглиблювальні роботи виконувались відповідно до проекту, в якому передбачено:

„Проведення днопоглиблювальних робіт для безпечного судноплавства на р. Десна загальним обсягом 185000 куб.м. піску на перекатах: Бобровицький-1 (довжина 1613 м.) –100000 куб.м., Бобровицький-3 (довжина 525 м.) –25000 куб.м., Чернігівський-2 (довжина 725 м.) –1000 куб.м., Жовинська затока-2 (довжина 320 м.) –50000 куб.м.”.

„...Метою діючого проекту є днопоглиблення перекатів для створення нормальних судохідних глибин для них... У адміністративному відношенні участки днопоглиблювальних робіт знаходяться у Чернігівській області... Днопоглиблювальні роботи на перекатах проводяться плавкранами з погрузкою Грунта на баржі та вивантаженням на берег...”.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області 26.05.2004р. за № 010-12/7 зроблено „Висновок державної екологічної експертизи, де вказано наступне:

„...За результатами лабораторних досліджень якості пісків в районі м. Чернігова вони відносяться до групи дуже дрібних. Розробка перекатів передбачається плавкраном з навантаженням піску на баржі та вивантаженням на існуючі спеціалізовані причали, які мають бетонну основу...”.

Таким чином ні у дозволі, ні у проекті не прописано, чи має право ВАТ „Чернігівській річковий порт” забирати, зберігати та реалізувати пісок, як сировину (товар), який отримано в результаті днопоглиблювальних робіт. Отриманий пісок товариство реалізує за ціною, що відповідає вартості проведених робіт (за собівартістю).

Також звертаємо увагу, що з дна ріки Десна вивантажувався лише пісок, про що свідчать первинні документи прийомоздатчика, який вів облік піску. Грунт на підприємстві не обліковувався. Пісок вивантажувався з барж на спеціалізовані причали ВАТ „Чернігівські річковий порт” „Западний” –біля адмінбудівлі порту м. Чернігова та с. Жавинка. Зберігання та реалізація піску проводиться з цих же причалів.

Чистять причали від ґрунту та піску ВАТ „Чернігівські річковий порт” сторонні організації, які орендують приміщення вагової порту та за надані послуги по чистці причалів отримують пісок.

В період з 01.07.2004 року по липень 2005 року ВАТ „Чернігівські річковий порт” до вартості реалізації піску за тону включало 0,08 копійок плати за надра, але в 2005 році плату за користування надрами для видобування корисних копалин не нараховувало та не сплачувало”.

Також в акті зазначено, що “ВАТ „Чернігівській річковий порт” у періоді з 01.07.2004 року по 31.12.2004 року в порушення вимог Додатку № 9 Закону України від 27.11.2003р. № 1344-IV „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами та доповненнями невірно застосував нормативи сплати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Базовий норматив плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до Додатку № 9 Закону України від 27.11.2003р. № 1344-IV становить 1,0 грн. за куб. метр. Видобутий пісок підприємством обліковується у тонах. Для розрахунку базових нормативів оплати за видобутий пісок застосовано перевідні коефіцієнти.

У 2004 році для розрахунку нормативів в ході перевірки використано дані Протоколу від 22 червня 2004 року, складеного за результатами випробувань на відповідність ДСТУБ.В.2.7. -32-95 річкового піску представленого для лабораторного аналізу ВАТ „Чернігівськім річковим портом”, проведеного лабораторією ТОВ „ЧЗБМ” (код 00267930).

За 2004 рік підприємство сплачувало за видобуток піску по 0,08 грн. за 1 тону.

Згідно Додатку № 9 Закону України від 27.11.2003р. № 1344-IV „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами та доповненнями вартість 1 куб. метру піску становить –1 грн.

В рядку 12 річного розрахунку підприємства відображена сума 13483,60 грн. (168545 тон х 0.08 грн.). Оскільки розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля кам”яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірнорудної та будівельної сировини надається до податкового органу наростаючим підсумком з початку року, тому річний показник наведено з врахуванням суми задекларованої та сплаченої підприємством у першому півріччі 2004 року, яка складає 3119,92 грн.

По матеріалах перевірки в рядок 12 повинна бути внесена сума 86795,82 грн. (168545 т х 0,67 грн.). Недонарахована сума підприємством 73312,22 грн. (86795,82 грн. –13483,60 грн. = 73312,22 грн.).

ВАТ „Чернігівській річковий порт у періоді з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року в порушення п. 3.1 ст. 3 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітету України по геології і використанню надр, Мінпраці та соцполітики України від 30.12.97р. № 207/472/51/157 (у редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України, Мінфіну України, Мінпраці та соцполітики України від 13.06.2000р. № 51/128/307/128), зареєстрованим в Мінюсті України 16.01.98р. за № 20/2460 (зі змінами та доповненнями), не визначав об”єкт справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

За даними підприємства, у відповідності до розрахунків плати за користування надрами для видобування вугілля кам”яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірнорудної та будівельної сировини, поданих до ДПІ у м. Чернігові в 2005 році:

- обсяги видобутого піску, починаючи з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік за даними розрахунків поданих підприємством до ДПІ у м. Чернігові –0 т.;

- обсяги видобутого піску, починаючи з 01.01.2005 року за даними перевірки –

100250,0 т., що з врахуванням коефіцієнту складає 67167,50 куб. метри; в тому числі за 1 квартал 2005р. – 0 т.; за перше півріччя –0т.; за 9 місяців 2005р. –91643,0 т.(61400,81 куб. метри); за 2005 рік –100250,0 тон (67167,50 куб. метри).

Видобутий пісок на рахунках бухгалтерського обліку підприємства обліковується у

тонах. Для розрахунку базових нормативів оплати за видобутий пісок застосовуємо перевідні коефіцієнти. У 2005 році для розрахунку нормативів використовуємо дані Протоколу від 22 червня 2004 року, складеного за результатами випробувань на відповідність ДСТУБ.В.2.7. –32-95 річкового піску ВАТ „Чернігівський річковий порт”, проведених лабораторією ТОВ „ЧЗБМ” (код 00267930), відповідно результатів проведеного аналізу у 1 куб. метрі –1500 кг., тобто коефіцієнт становить –0,67 (1 тона/1 куб. метр = 0,67).

У періоді 3 01.01.2005 року по 31.12.2005 року підприємство не нарахувало і не сплачувало збір на видобуток піску, розрахунки до ДПІ у м. Чернігові подані з прочерком, кількість видобутого піску у відповідності до даних перевірки (реєстри актів вивантаження піску на пр. „Західний” та пр. „Стрілка”) становить –67167,60 куб. метри (100250,0 тон.). Згідно Додатку № 9 Закону України від 27.11.2003р. № 1344-IV „Про державний бюджет України на 2005 рік” зі змінами та доповненнями вартість 1 куб. метра піску становить –1 грн., відповідно плата за користування надрами у 2005 році 67167,50 грн. (67167,50 куб. метри х 1,0 грн. = 67167,50 грн.)”.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 86 Водного кодексу України на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Наказом Держводгоспу України від 29 лютого 1996 року N 29, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 квітня 1996 р. за N 165/1190, затверджено Положення про порядок видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Це Положення розроблено відповідно до Водного кодексу України (п.7 ст.4) і визначає механізм отримання дозволу на будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (на водних об'єктах).

Згідно пунктами 2, 3 даного Положення па землях водного фонду, в тому числі на прибережних захисних смугах, земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом, поглибленням дна, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, бурові та геологорозвідувальні роботи, за умови отримання дозволу.

Дозвіл на роботи зазначені в п.2 цього Положення на землях водного фонду видається органами водного господарства за погодженням:

з місцевими органами виконавчої влади, державними органами охорони навколишнього природного середовища, геології, земельних ресурсів, відповідними водокористувачами, власниками землі і землекористувачами - у всіх випадках.

Отже, і Водний кодекс України, і вищевказане Положенні розмежовують види робіт, які можуть проводитись на земельних ділянках дна річок, зокрема, на днопоглиблювальні роботи і роботи з видобування корисних копалин, кожна з яких потребує отримання окремого дозволу.

Дозвіл на роботи, зазначені у п.2 цього Положення, що проводяться на водних об'єктах загальнодержавного значення, видають басейнові водогосподарські об'єднання, а на водних об'єктах місцевого значення –облводгоспи (п.4 Положення).

Дозвіл на роботи, які вимагають розробки проекту (будівельні, днопоглиблювальні, по добуванню будівельних матеріалів, вибухові, прокладання комунікацій та трубопроводів), є підставою для здійснення проектно-вишукувальних робіт у встановленому чинним законодавством порядку (п.5 Положення).

Вищевказане положення не передбачає необхідність виділення земельної ділянки для днопоглиблювальних робіт.

27.05.2004р. Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів Дніпровського басейного управляння водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству (м. Чернігів) було надано Відкритому акціонерному товариству „Чернігівській річковий порт” дозвіл № 29, який дає право на проведення днопоглиблювальних робіт для безпечного судноплавства на р. Десна загальним обсягом 185000 куб.м. піску на перекатах: Бобровицький-1 (довжина 1613 м.) –100000 куб.м., Бобровицький-3 (довжина 525 м.) –25000 куб.м., Чернігівський-2 (довжина 725 м.) –1000 куб.м., Жовинська затока-2 (довжина 320 м.) –50000 куб.м.

Дозвіл підписаний начальником управління Кобижча М., термін дії дозволу з 01.06.2004 року по 01.06.2005 року.

Дозвіл погоджено з:

Начальником відділу екології та економіки природокористування Чернігівської міської ради, заступником голови Чернігівської районної державної адміністрації, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, Чернігівським районним відділом земельних ресурсів, завідувачем відділу земельних ресурсів Чернігівської міської ради, начальником комплексної гідрогеологічної партії ПДРГП „Північгеологія” , Чернігівською обласною державною рибінспекцією, Головним державним санітарним лікарем Чернігівської області .

Днопоглиблювальні роботи виконувались позивачем відповідно до робочого проекту

“Днопоглиблювальні роботи на перекатах р. Десни Бобровицький-1,Бобровицький-3, Чернігівський-2, Жовинська затока-2”, розробленим Проектно-пошуковим та конструкторсько-технологічним інститутом річного транспорту “Річтранспроект” у 2003 році.

В даному проекті передбачено, зокрема, наступне.

Робочий проект передбачає роботи на наступних перекатах:

Бобровицький-1,довжиною 1613 м., Бобровицький-3, довжиною 525 м., Чернігівський-2 , довжиною 725 м., Жовинська затока-2, довжиною 320 м.

Метою діючого проекту є днопоглиблення перекатів для створення нормальних суднохідних глибин для них.

У адміністративному відношенні ділянки днопоглиблювальних робіт знаходяться у Чернігівській області...

У морфологічному відношення ділянки представляють русло річки Десни. Днопоглиблювальні роботи на перекатах проводяться плавкранами з погрузкою ґрунту на баржі та вивантаженням на берег...

Днопоглиблювальні роботи на перекатах проводяться плавкранами з погрузкою ґрунту на баржі та вивантаженням на берег..

Також в вищевказаному робочому проекті приведені дані лабораторних досліджень якості пісків по їх зерновому складу в районі Чернігова і зазначено, що середній модуль крупності 1,23. Згідно ДСТУ Б.В. 2.7 -.32 –95 піски, що розробляються в районі Чернігова, відносяться до групи дуже дрібних.

Проектом також передбачені природоохоронні заходи.

Робочий проект “Днопоглиблювальні роботи на перекатах р. Десни Бобровицький-1,Бобровицький-3, Чернігівський-2, Жовинська затока-2” було погоджено з ДП “Укрводшлях” ( лист від 01.12.2003р. №2-14/192), з Чернігівською обласною санепідемстанцією (висновок №02-31/169 від 19.04.2004р. на проект будівництва), з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області ( висновок державної екологічної експертизи від 26.05.2004р. №010-12/7), з Північним державним регіональним геологічним підприємством “Північгеологія” м. Київ ( гідрогеологічний висновок від 23.04.2004р. №3/4-22004).

Позивач не заперечує того факту, що у період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р. здійснював днопоглиблювальні роботи на перекатах р. Десна згідно вищевказаного робочого проекту; пісок, одержаний в результаті таких робіт, навантажувався з перекатів річки і вивантажувався на причали. Позивач вважає, що не повинен сплачувати плату за користування надрами при чищенні фарватеру річки Десна ні в 2004, ні в 2005 роках.

Стаття 6 Кодексу України про надра передбачає, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

У ст. 14 даного Кодексу перелічені види користування надрами.

Так, надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

задоволення інших потреб.

“Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом” (ст.. 19 Кодексу про надра).

Згідно ст. 28 Кодексу про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 29 Кодексу про надра від плати за користування надрами звільняються, зокрема: користувачі надр за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

“Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України” (ст. 42 Кодексу про надра).

“Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр”( ст. 43 Кодексу про надра).

Отже, з вищевикладених приписів Кодексу про надра вбачається, що плата за користування надрами справляється з користувачів надр, яким надра надані у користування, що засвідчується актом про надання гірничого відводу, за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому родовища мають бути обліковані у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Оскільки позивач здійснював днопоглиблювальні роботи по розчистці суднового ходу р. Десна для безпечного судноплавства на підставі дозволу саме на проведення таких робіт, гірничий відвід надр при цьому не проводився і не повинен проводитись, спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр не видавався і не повинен видаватися, виходячи з норм Положення про порядок видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, пісок з дна річки Десна Державним балансом корисних копалин не обліковується, то, виходячи з приписів Кодексу про надра, позивач не повинен сплачувати плату за користування надрами.

Відповідачем при проведенні перевірки не враховано також те, що:

згідно ст. 29 Кодексу про надра від плати за користування надрами звільняються користувачі надр за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

згідно розділу 1.4.1.4. робочого проекту “Днопоглиблювальні роботи на перекатах р. Десни Бобровицький-1,Бобровицький-3, Чернігівський-2, Жовинська затока - 2”, розробленого Проектно-пошуковим та конструкторсько-технологічним інститутом річного транспорту “Річтранспроект”, днопоглиблювальні роботи не впливають на надра;

згідно листа ДП “Укрводшлях” від 16.03.2006р. у звязку з недостатнім фінансування із Державного бюджету, останній дав свою згоду на розробку перекатів на р. Десна технікою Чернігівського річкового порту.

Таким чином в силу ст. 29 Кодексу про надра позивач звільненій від плати за користування надрами.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. N 1014 затверджено базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком та Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Цей Порядок встановлює єдині правила справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

У п.2 даного Порядку передбачено, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Згідно п.3 Порядку об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин.

Відповідно до п. 12 Порядку якщо піщано-гравійна сировина видобувається в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, до встановлених нормативів плати застосовується коефіцієнт 2 (крім видобування, пов'язаного з очищенням фарватерів річок).

Спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр N 207/472/51/157 від 30.12.97р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 р. за N 20/2460, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.

В п. 2.1 Інструкції передбачено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції плата за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - плата) справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин.

Об'єктом справляння плати є:

обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини;

обсяги видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього - при видобутку нафти), бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;

обсяги видобутих корисних копалин (крім скидів без використання) - для мінеральних підземних вод;

вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки - для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів, що визначається відповідно до Методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державної податкової адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики і Державного комітету по геології і використанню надр від 7 квітня 1999 року N 79/187/51/57, зареєстрованої Міністерством юстиції 27 квітня 1999 року за N 263/3556;

обсяги видобутих корисних копалин - для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України від 06.10.1999р. №1127-ХІУ корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Пісок, одержаний позивачем в результаті днопоглиблювальних робіт, навантажується з перекатів річки, а не з родовищ корисних копалин, вивантажується на причали і при звільненні з причалів від нього товариство компенсує свої втрати на проведення днопоглиблювальних робіт. Видобутий ВАТ “Чернігівський річковий порт” річковий пісок відноситься до групи дуже дрібних згідно ДСТУ Б.В.2.7 - 32- 95 піски.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 “Про затвердження Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення” рочків пісок відновиться до корисних копалин місцевого значення - “сировина піщано - гравійна”, якщо за своїми показниками відповідає ДСТУ Б.В. 2.7-29-95.

Отже пісок, який позивач вивантажував з дна р. Десна, не відповідає вимогам стандарту корисних копалин.

Таким чином, позивач не є платником плати за користування надрами з видобування піску, яке підприємство отримувало при проведенні днопоглиблювальних робіт.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частини 3 статті 2 КАС України передбачено наступне:

“У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездітності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття своїх рішень.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, діяв не відповідно до законодавства України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, а тому такі рішення можуть бути визнані нечинними.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

С У Д П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати повністю нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0003292320/0 від 07.09.2006р., №0003292320/1 від 10.10.2006р., №0003292320/2 від 22.11.2006р., якими відкритому акціонерному товариству “Чернігівський річковий порт” визначено суму податкового зобовязання з плати за користування надрами місцевого значення в сумі 210719,58 грн., в тому числі 140479,72 грн. основного платежу та 70239,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Чернігівський річковий порт” (м. Чернігів, вул. Підвальна, 23, код 03150220, рахунок 260000176306 в “Укрексімбанк” м. Чернігова) 3,40 грн. судових витрат.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12.02.2007р.

Суддя Ж.В. Блохіна