Ухвала суду № 46157969, 06.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/1516/15-к 06.07.2015 06.07.2015 06.07.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/784/439/15 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Захарченко Д.В. Категорія: ч.1 ст.263 КК України Доповідач апеляційного суду: Пустовар М.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

суддів: Значок І.С., Кателіна В.П.,

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015150040000818 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2015 року, яким:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1:

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Зайков О.В.,

обвинувачений ОСОБА_3,

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційної скарги обвинуваченого.

Просить вирок змінити, звільнивши його (ОСОБА_3) від відбування покарання з випробуванням.

Короткий зміст рішення суду 1-й інстанції.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з обвинуваченого на користь держави відшкодування витрат за проведення експертизи у розмірі 736 грн. 56 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Узагальнені доводи апеляційної скарги обвинуваченого.

Вказує, що після звільнення з місць позбавлення волі став на шлях виправлення, має постійне місце проживання, працює неофіційно різноробочим на оздоблювальних та інших будівельних роботах, доглядає свою матір похилого віку, має позитивну характеристику, визнав свою вину та щиро розкаюється в цьому, сприяв слідству у встановлені всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Стверджує, що перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2006 року, але з того часу будь-яких наркотичних засобів та алкогольних напоїв не вживає.

Встановлені судом 1-ї інстанції обставини.

На початку січня 2015 року, при невстановлених обставинах, ОСОБА_3, знаходячись на вул. Крилова в м. Миколаєві, у невстановленої особи придбав пістолет «Starter» НОМЕР_1, який є ручною короткоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, споряджений патронами у кількості 5 штук, калібру 8 мм., які є боєприпасами - переробленими пістолетними патронами «Gego 8 mm Khall», які зберігав за місцем проживання та носив без передбаченого законом дозволу до затримання 17 лютого 2015 року, близько 21 год. 30 хв., на перехресті пр. Миру та вул. Васляєва у м. Миколаєві за вчинення адміністративного правопорушення.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та думку його захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваного вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши додатково надану характеристику, обговоривши доводи скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини провадження, доведеність винуватості ОСОБА_3, кваліфікація ним скоєного, вид та розмір призначеного йому покарання апелянтом не оспорюються, внаслідок чого, на підставі ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.

При призначенні покарання обвинуваченому, судом 1-ї інстанції враховані ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 (тяжкий злочин), дані про його особу - наявність судимості, задовільну характеристику, відсутність роботи, перебування на обліку у лікаря-нарколога з приводу зловживання наркотичними засобами, обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, обтяжуючої покарання обставини - рецидиву злочинів.

Зваживши на викладене, районний суд дійшов висновку про необхідність покарання обвинуваченого лише у виді позбавлення волі та на визначений у вироку строк.

З таким рішенням суд апеляційної інстанції погоджується, оскільки ОСОБА_3 має непогашену судимість за вчинення, у тому числі насильницького тяжкого злочину, вчинив новий тяжкий злочин у сфері незаконного поводження зі зброєю, перебуває на обліку, як особа, що вживає наркотичні засоби, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення після звільнення з місць позбавлення волі та про схильність до продовження злочинної діяльності.

Отже, обвинувачений є особою, що становить небезпеку для суспільства, тому має відбувати покарання у кримінально-виконавчій установі, як і зазначив суд у вироку.

Підстав для застосування до призначеного йому покарання положень ст.75 КК України апеляційний суд не вбачає.

Доводи про позитивну характеристику і щире каяття є не суттєвими, тому як ці обставини вже враховані районним судом, внаслідок чого обвинуваченому призначено покарання у нижчій межі санкції кримінального закону, за яким його засуджено.

Твердження про наявність роботи (не офіційно), утримання матері пенсійного віку, намагання створити сім'ю матеріалами провадження не підтвердженні.

Той факт, що обвинувачений у даний час проходить стажування на посаду продавця, не є безумовною обставиною, що він матиме постійне місце роботи у майбутньому.

Посилання на пом'якшуючу покарання обставину - сприяння розкриттю злочину, не ґрунтується на фактичних обставинах провадження, оскільки злочин було виявлено, а зброю і патрони вилучено під час затримання ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, тому є не зрозумілим, у чому та яким чином обвинувачений сприяв досудовому розслідуванню у чинному провадженні.

Доводи, що після звільнення з кримінально-виконавчої установи апелянт став на шлях виправлення, суперечать факту вчинення ним іншого тяжкого злочину вже через два роки після повного відбуття покарання за попереднім вироком.

Твердження про безпідставне перебування на обліку у лікаря-нарколога також не істотні, оскільки до теперішнього часу відповідне рішення компетентного лікаря про зняття ОСОБА_3 з обліку через припинення вживання ним наркотичних засобів у встановленому порядку не прийняте.

З урахуванням викладеного, всі наведені апелянтом доводи є неприйнятними, отже вирок зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст.405,407,424,426,532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2015 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді: