Постанова № 46157799, 25.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/13221/13-п 25.12.2013 25.12.2013 25.12.2013

Номер провадження 33/784/324/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33 /784/324/13 Головуючий у першій інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя: Дірко І.І.

Головуючий апеляційного суду:

суддя: Губа О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді: Губи О.О.

за участю секретаря: Жданової О.М.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2013 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 (зареєстрованого в АДРЕСА_2),

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 34 грн. 41 коп.

В С Т А Н О В И В:

З постанови судді вбачається, що 02 листопада 2013 року близько 05 години 40 хвилин ОСОБА_1, рухаючись в м. Миколаєві по вул. Даля, в районі перехрестя з вул. Чигрина, керував транспортним засобом «Форд Симакс», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування постанови суду із закриттям провадження по справі.

Звертає увагу, що свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по адміністративній справі в судове засідання не викликалися і не були належним чином дослідженні їх пояснення.

Стверджує, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підписали протокол про адміністративне правопорушення не прочитавши його, а його клопотання про допит в судовому засіданні вказаних свідків та ОСОБА_8 судом було відхилено.

На думку апелянта, жоден свідок не підтвердив факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і вказана обставина не була доведена в судовому засіданні.

Вважає, що судом залишено без уваги істотні недоліки протоколу про адміністративне правопорушення в тій частині, що працівником ДАІ упущено посилання на п. 2.9 ПДР. Тому суду потрібно було повернути матеріали справи до органів ДАІ для дооформлення.

Також на думку апелянта, судом було розглянуто адміністративну справу у спрощеному порядку, тобто без повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Крім того, посилається на наявність у нього утриманців, а автомобіль потрібен для доставки хворих батьків-пенсіонерів до різних медичних закладів.

В змінах до апеляційної скарги апелянт вказує, що вину у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, визнає в повному обсязі і щиро кається. Просить про пом'якшення призначеного йому судом адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу частково і просив пом'якшити призначене судом першої інстанції адміністративне стягнення у зв'язку з тим, що він повністю визнає вину у вчиненому правопорушенні, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02 листопада 2013 року близько 05 години 40 хвилин ОСОБА_1, рухаючись в м. Миколаєві по вул. Даля, в районі перехрестя з вул. Чигрина, керував транспортним засобом «Форд Симакс», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 1).

Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'янінні в установленому законом порядку підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 від 02.11.2013 року про те, що ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю), в їх присутності відмовився від проходження на стан сп'яніння в медичному закладі та за допомогою алкотестеру «Драгер» (а.с. 3, 4).

До того ж, сам правопорушник ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не заперечував, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду.

Крім того, в судовому засіданні були дослідженні пояснення свідка ОСОБА_7, який вказав, що ОСОБА_1 в караоке-барі закладу «Пекін» спиртні напої не вживав, оскільки там було зачинено (а.с. 2, 20-22).

Вказані пояснення дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 до закладу «Пекін» прибув в стані алкогольного сп'яніння.

Також факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп'яніння підтверджується і поясненнями інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ ОСОБА_3, який вказав, що бачив як ОСОБА_2, керуючи автомобілем, під'їхав до ресторану «Пекін». Пішов до вказаного закладу, знаходячись з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка ходо). Повернувся через декілька хвилин. На його вимогу пройти медичний огляд на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків. Після чого був складений адміністративний протокол (а.с. 9).

Тому є безпідставними твердження апелянта про відсутність доказів керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Твердження апелянта про те, що судом залишено без уваги істотні недоліки протоколу про адміністративне правопорушення в тій частині, що працівником ДАІ упущено посилання на п. 2.9 ПДР, а матеріали справи потрібно було повернути до органів ДАІ для дооформлення є необґрунтованим з тих підстав, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише у разі керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, а і у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і у випадку відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Суд, дослідивши всі обставини справи і наявні докази, обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, суддя відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке являється грубим порушенням ПДР України і безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та безпеку його учасників, а також ступінь вини та відомості про особу правопорушника, його майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 саме такого адміністративного стягнення.

Посилання апелянта на наявність у нього батьків пенсіонерів - інвалідів є слушними, оскільки із додатково доданих апелянтом документів вбачається, що батьки ОСОБА_1 дійсно є пенсіонерами, мають 3 групу інвалідності з 2005 року. Однак, вказана обставина не може бути розцінена як пом'якшуюча.

На думку суду, саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На підставі викладеного приходжу до висновку, що відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження, а також і для пом'якшення накладеного адміністративного стягнення, як просив ОСОБА_1 в апеляційній інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП,апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.О.Губа