Ухвала суду № 46157679, 30.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2390/15-ц 30.06.2015 30.06.2015 30.06.2015

Провадження №22-ц/784/1560/15

Головуючий першої інстанції: Мамаєва О.В.

Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2015 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Серебрякової Т.В.

Лисенка П.П.

із секретарем

судового засідання: Свіщуком О.В.

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в інтересах публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.04.2015 р., у справі за

позовом

ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,

встановила:

25 лютого 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ «Златобанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2015 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в інтересах публічного акціонерного товариства «Златобанк», посилаючись на те, що при відкритті провадження судом порушені правила підсудності, яка мала визначатись за місцем знаходження юридичної особи-відповідача, за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, просила ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою позовну заяву повернути позивачеві.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

За загальним правилом визначення підсудності справи та відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Таким чином, у справах цієї категорії альтернативою є зареєстроване місце проживання чи перебування позивача та місце завдання шкоди. Позивач має право на вибір між декількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа (п. 14 ст. 110 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між фізичною особою ОСОБА_4 та фінансовою установою - Банком з договору поточного банківського рахунку.

За змістом ч. 1 ст. 1066 ЦК України та положень ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» фізична особа є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема у сфері прийняття і зарахування банком на рахунок клієнта грошових коштів, що йому надходять, перерахування і видачі відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Аналогічним чином вирішує питання про правову природу спірних правовідносин і Закон «Про фінансові послуги та держане регулювання ринку фінансових послуг» (далі - Закон).

Так, згідно з преамбулою Закону ним встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, а його метою є створення правових засад для захисту інтересів споживачів фінансових послуг.

На даний час судова практика розглядає відносини між фізичною особою - власником рахунку та комерційним банком, як відносини між споживачем та виконавцем послуг, зокрема, в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» в пункті 2 серед інших відносин, які регулює Закон України «Про захист справ споживачів», встановлені відносини, які виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання й зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, правовідносини, що виникають з договорів банківського рахунку підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а підсудність спору за позовом споживача фінансових послуг, може визначатись за правилами ч. 5 ст. 110 ЦПК.

Оскільки позивач ОСОБА_4, як сторона договору банківського рахунку та споживач фінансових послуг, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5 зворот), то звернення до суду за місцем свого проживання до Центрального районного суду м. Миколаєва відповідає зазначеній нормі.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і з врахуванням зазначених вимог закону та обставин справи, які свідчать про те що, порушень правил підсудності не встановлено, правомірно відкрив провадження по справі.

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в інтересах публічного акціонерного товариства «Златобанк» відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.04.2015 р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: П.П. Лисенка

Т.В. Серебрякова