Вирок № 46155238, 02.07.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 425/2920/14-к

1-кп/425/34/15

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючогосудді Мякінченко Н.В.

за участюсекретаря Мирошниченко В.Ф.

прокурора Цибулі О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рубіжне кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, м. Попасна, вул. Суворова 14/2

обвинуваченого в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку квітня 2014 року, більш точну дату зясувати не представилося можливим, ОСОБА_3, маючи намір відкрито протистояти державній владі України, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, створили на території Луганської області не передбачене законом України збройне воєнізоване формування „Армія Юго-Востока, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме заволодіння окремими територіями та їх утримання, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікацій, тощо.

З початку створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування „Армія Юго-Востока, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у підконтрольних їм містах Луганської області почали проводити роботу, повязану з набором особового складу воєнізованого збройного формування, проводити навчально-тренувальну підготовку з особовим складом, та визначити функції та дії кожної особи, яка входила до структурного підрозділу „Армія Юго-Востока, з метою реалізації цілей зазначеного формування.

Так в середині квітня 2014 року, точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим до структурного підрозділу збройного формування не передбаченого законами України, діючого на території міста Попасна Луганської області, контрольованого ОСОБА_6, на добровільній основі увійшов ОСОБА_1, який мав умисел приймати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на скоєння тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, став приймати активну участь в діяльності формування, а саме виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.

Так, у період часу з середини квітня до липня 2014 року, точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, діючи в складі збройного формування, керуючись прямим умислом, знаходячись на блокпосту, розташованому на виїзді м. Попасна Луганської області біля автозаправної станції „Паралель, маючи при собі автоматичну зброю, проводив особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться. Крім того, ОСОБА_1, діючи в складі збройного формування, керуючись прямим умислом, після захвату будівлі, розташованої за адресою: Луганська область, м. Попасна, вул.. Леніна 159 (приміщення колишньої прокуратури), де знаходився штаб збройного формування „Армія Юго-Востока, будучи озброєним автоматичною зброєю, ніс службу по охороні вказаної будівлі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1Є, вину у скоєному правопорушенні спочатку не визнав, потім визнав повністю, суду пояснив, що він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, є студентом Артемівського коледжу транспортної інфраструктури. У період часу з квітня 2014 року по середину червня 2014 року він навчався у коледжі, та здавав екзаменаційну сесію. До коледжу у м. Артемівськ з м. Попасна він їздив кожного дня приблизно о 07-00 год, у звязку з чим йому приходилося перетинати блок пост, який знаходився по дорозі до м. Артемівська, на виїзді м. Попасна біля автозаправної станції „Паралель, там він бачив озброєних людей у формі, але він сам на блокпосту не стояв. Повертався з навчання він по різному : коли о 14-00 год., коли пізніше, це залежало від його розкладу навчань. Коли у нього почалась екзаменаційна сесія, то до коледжу він їздив приблизно два рази на тиждень, час поїздок був різний, це також залежало від розкладу екзаменів. Коли у м. Попасна почались бойові дії то він зі своєї квартири переїхав до свого дідуся у приватний будинок, так як там є підвал, у якому вони з сусідами ховалися від обстрілів. Після здачі екзаменаційної сесії, він у весь час знаходився у місті ні до яких формувань не вступав. У армії він не служив .

Десь у липні до його матері на роботу прийшов міліціонер та сказав, щоб він зявився в міський відділ міліції. Його мати все це йому передала. Так як він є законопорядний громадянин, то він наступного дня пішов до міліції зясувати причину його виклику. У міліції йому стали задавати питання стосовно блокпосту та участі в його охороні. Він сказав, що немає до цього ніякого відношення. Тоді в кабінет зайшов чоловік у цивільному одязі , хто цей чоловік йому не відому, чи є він робітником міліції чи СБУ він не знає. Чоловік у цивільному одязі став йому погрожувати фізичною розправою над ним та над його близьким, як що він не буде давати пояснення такі які йому будуть запропоновані. Він відмовлявся, нащо був побитий, та виведений на заднє подвіря міліції, де було декілька озброєних людей у військовій формі, які почали також йому погрожувати та знущатися над ним. У звязку з хвилюванням за своє життя та за життя близьких, він писав та говорив те, що йому говорили. Потім суду пояснив, що він дійсно в період, який вказаний в обвинувальному акті перебував на блокпосту м. Попасна, та біля прокуратури м. Попасна. В скоєному кається.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона входила до групи слідчих по даному кримінальному провадженню .За її участю було проведено впізнання особами, свідками до даному кримінальному провадженню, ОСОБА_1 по фото. В її присутності свідок ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 впізнали обвинуваченого як особу, яка перебувала в „ополченні влітку 2014 року , також вказали що бачили в той же період ОСОБА_1 на блокпосту з автоматом в комуфляжній формі.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює зам начальника Попаснянського РОВД . У зв'язку з своїми обов'язками за дорученням слідчого допитував ОСОБА_9 , в якому місці проводився допит не пам'ятає . ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_1Є перебував у незаконному збройному формуванні, це було вказано в протоколі, який ОСОБА_9 читав та підписував. Штаб так званого „ополчення „ на період квітня-червня 2014 року перебував у приміщенні Попаснянської прокуратури. Блокпост знаходився на виїзді з м. Попасна біля заправки „Паралель „ На блокпосту з травня 2014 року знаходилося незаконне збройне формування.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює в Попаснянського РОВД. Допитував ОСОБА_1Є в якості свідка , ОСОБА_1 йому пояснював, що стояв на блокпосту . Також, він допитував свідка ОСОБА_10 по даному кримінальному правопорушенню, які пояснення давав свідок ОСОБА_10. не пам'ятає .

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що знає ОСОБА_1Є, як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 і бачив останнього в травні-червні місяці 2014 року один раз на блокпосту при визді з м. Попасна , також в той же проміжок часу бачив ОСОБА_1 2 рази біля прокуратури м. Попасна. ОСОБА_1 був в комуфляжній формі та у нього був автомат.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він проживає також в м. Попасна де і ОСОБА_1 і бачив ОСОБА_1 в м. Попасна. В 2014 році влітку його возили до Попаснянського відділу міліції, де він підписував протокол, але його не читав, що написано в протоколі не знає. Також, вдруге його привозили до міліції, де показали фото ОСОБА_1 , при цьому запитали він впізнає на фото ОСОБА_1 Він пояснив, що на фото впізнав ОСОБА_1, але що він бачив його блокпосту, чи в військовій формі зі зброєю, такого робітнику міліції не казав , так як сам на блокпосту був один раз, це зараз, коли його везли до Рубіжанського міського суду. Хто його допитував не памятає, але настоює, що це був не свідок ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є сусідом із ОСОБА_1 , щоб останній перебував на блокпосту в м. Попасне він таких свідчень робітникам міліції не давав. Дійсно його показання записувалися в протокол, але він не вказував, що ОСОБА_1 стояв на блокпосту . Його також возили на впізнання ОСОБА_1 і він вказував слідчому, що на фото впізнає ОСОБА_14, як сусіда. Хто його допитував конкретно не пам'ятає. Свої показання він не перечитував і йому їх ніхто не зачитував, без окулярів він не бачить і про це він також повідомляв робітника міліції.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він знає ОСОБА_1, як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4. Його дійсно робітники міліції в 2014 році запросили до відділу Попаснянського РОВД, в якості понятого при впізнанні особами ОСОБА_1 В його присутності особам показували фото декількох осіб в тому числі і ОСОБА_1 , особи впізнавали ОСОБА_1 по фото, та вказували, що вони бачили останнього зі броєю в камуфляжній формі на блокпосту при виїзді з м. Попасне. Він також влітку 2014 року бачив ОСОБА_1 зі зброєю, та в камуфляжній формі на блокпосту біля заправки „Паралель при виїзді з м. Попасна . але в міліції його про це не питали і він нічого робітникам міліції про ці обставини не розповідав.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що ОСОБА_1 не знає. Йому робітники міліції показували фото, яке він з пред'явлених фото нікого не знав, якщо в протоколі мається його підпис, то це можлива така ситуація: він підписував протоколи, але це його особисте кримінальне провадження. Більше він нічого пояснити не може.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що влітку 2014 року він проїжджав через блокпост , який знаходився біля заправки „Паралель „ при виїзді з м. Попасна , бачив на блокпосту ОСОБА_1 , якого знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 зі зброєю, та в камуфляжній формі і ОСОБА_1 перевіряв їх документи, коли вони везли сіно . Пізніше, коли він був запрошений робітниками міліції в Попаснянське РОВД, на фото ОСОБА_1 він вказав, як на особу , яка перебувала на блокпосту влітку 2014 року.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю зібраних доказів і підтверджується:

- протоколом обшуку від 26.08.2014 року, у ході проведення обшуку за адресою місця проживання обвинуваченого : Луганська обл., м. Попасна , вул. Суворова 14/2 де нічого не виявлено і не вилучено а. с. 36 -37) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р. згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнав на фотознімку особу № 1 як ОСОБА_1, якого він знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, який протягом травня серпня 2014 р. знаходився зі зброєю карабіном на блокпосту , розташованому біля прокуратури м. Попасна, та на виїзді з м. Попасна „ (а.с. 64-65) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р., згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав на фотознімку особу № 3 як ОСОБА_1 якого він знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, який протягом травня червня 2014 р. знаходився зі зброєю карабіном на блокпосту , розташованому біля прокуратури м. Попасна, та на виїзді з м. Попасна „ (а.с. 68-69);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р., згідно якого свідок ОСОБА_18 впізнав на фотознімку особу № 2 як ОСОБА_1 якого він знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, який в травні 2014 р. знаходився біля прокуратури м. Попасна. ОСОБА_1 входив до „ополчення „ м. Попасна (а.с. 72-73);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р., згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав на фотознімку особу № 3, як ОСОБА_1 якого він знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, та якого бачив на блок-посту у м. Попасна із зброєю карабіном у травні 2014 р. (а.с. 76-77);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р., згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фотознімку особу № 2 як ОСОБА_1, якого він знає як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, якого протягом травня червня 2014 р. бачив на блокпосту м. Попасна та біля прокурату м. Попасна (а.с. 80-81);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2014 р. свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку особу № 1, як ОСОБА_1 , який є його сусідом , та який знаходився протягом травня 2014 р. в ополченні , про що йому стало відомо від мешканців м. Попасна (а.с. 84-85);

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого ОСОБА_20 повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст. 260 КК України, як участь в діяльності не передбаченого законами України збройного формування.

Невизнання спочатку обвинуваченим своєї вини, суд розцінює, як спосіб захисту обвинуваченого в рамках наданих йому процесуальних прав, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин , оскільки така позиція обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході проведення судового слідства, і крім того, спростовується викладеними вище обставинами, а саме показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_21, які пояснили, що влітку 2014 року бачили ОСОБА_1Є на блокпосту при виїзді з м. Попасне, Луганської області . Останній був з автоматом, та в камуфляжній формі. Крім того, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_21 вказали , що крім цього бачили останнього і біля прокуратури м. Попасне де ОСОБА_1 був з автоматом та в камуфляжній формі.

Суд взагалі не приймає свідчення свідка ОСОБА_9, та ОСОБА_10 оскільки вони непослідовні та необґрунтовані.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи що пом'якшують покарання обвинуваченому , згідно ст. 66 КК України , суд визнає щире каяття. Обтяжуючих обставин покарання, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_1, раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання та навчання характеризується добре .

З урахуванням викладеного, суд вважає , що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, враховує дані про особу обвинуваченого , який до часу його затримання бійцями правоохоронних і силових структур України , перебував за місцем свого мешкання і будь-яких правопорушень не здійснював, будь-яких дій пов язаних з застосуванням насильства щодо громадян він не здійснював , у наступний час зрозумів справжні незаконні і антидержавні дії і методи їх скоєння членами таких формувань . Будь-яких інших фактів, якіб підтверджували скоєння ОСОБА_1 незаконних дій щодо окремих осіб, або дій, які зумовили настання тяжких наслідків, матеріали досудового і судового проваджень не містять.

Також суд враховує, що на момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України , стаття 176 КПК України складалася з чотирьох пунктів і тільки 7 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон „ Про внесення до Кримінального та Кримінально процесуальних кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини „ яким доповнила ст. 176 КПК України пятим пунктом, де зазначено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки , домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260 , 261 КК України . Цей закон набрав чинності 31 жовтня 2014 р. , у звязку з його опублікуванням у газеті „Голос України „ № 209.

Відповідно до ст. 58 Конституції України , закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення змісту частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів ) від 09 лютого 1999 р. № 1 рп/99 роз, яснив, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що за загальним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України , за якою дію нормативно - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно - правовому акті.

Про це говориться і в ч.1 ст. 5 КПК України , якою передбачено , що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з вимогами КПК України . чинними на початок виконання такої дії або прийняття такого рішення.

У Закону України „Про внесення до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини № 1689-YII 7жовтня 2014 р. відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі вимогам, передбаченим у частині 5 статті 176 КПК України .

Отже, правові підстави для застосування щодо ОСОБА_1 змісту ч. 5 ст. 176 КК України відсутні.

У звязку із викладеним , суд приходить до висновку, про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання реально, застосувавши ст. 75 КК України шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п. п.2-4 ст. 76 КК України та не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання, вважаючи що призначення і відбування покарання з випробуванням в цьому конкретному провадженні забезпечує належним чином профілактику здійснення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень .

Згідно ст. 77 КК України при звільнені від відбування покарання з випробуванням конфіскація майна не перерахована як додаткове покарання , тому конфіскація майна, яка передбачена ст. 260 КК України до обвинуваченого ОСОБА_1 судом не застосовується.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обовязок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично проходити реєстрацію в органах кримінально виконавчої інспекції.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти негайно в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської областічерез Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченомута прокурору, інші учасники судового провадженнякопію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: Н.В. М'якінченко